Антиукраїнські настрої у Польщі дедалі частіше переростають у реальні напади, тоді як праві політичні сили посилюють риторику проти українців напередодні парламентських виборів 2027 року. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Politico.
За даними видання, польські націоналістичні сили дедалі активніше використовують тему приблизно 1,5 млн українців, які живуть у країні, у внутрішній політичній боротьбі. Серед іншого, партія «Конфедерація» виступала проти отримання українцями соціальної допомоги, а євродепутат Гжегож Браун називав українську владу «ворогом».
Професор соціології Рафал Панковський вважає, що популістська антиукраїнська риторика створила сприятливе середовище для нападів, перетворивши велику та помітну українську меншину на мішень. За його оцінкою, словесна ворожість почала переходити у фізичне насильство.
Це підтверджує й статистика. За перші шість місяців 2026 року польська поліція отримала 180 повідомлень про ймовірні злочини на ґрунті ненависті проти українців. Це більш ніж на 30% перевищило показник аналогічного періоду минулого року. Водночас у поліції наголошували, що йдеться саме про повідомлення про можливі злочини, а не про вже підтверджені слідством випадки.
Погіршилося і ставлення до українців. За даними опитування CBOS, частка поляків, які заявили про антипатію до українців, зросла з 38% до 43%.
На цьому тлі почастішали резонансні випадки агресії. У липні у Вроцлаві напали на 20-річну українку Анастасію та її 21-річного партнера Максима. Конфлікт розпочався після того, як нападники почули український акцент. Двох підозрюваних затримали.
Того ж місяця у Бєльсько-Бялій працівник місцевого автобусного підприємства ображав трьох українців у громадському транспорті. Серед них були дві 11-річні школярки. У серпні також повідомлялося про напад на українця у трамваї в Познані.
Польська прокуратура також фіксує різке збільшення кількості відповідних проваджень. З лютого до червня прокурори направили до судів 283 справи щодо злочинів на ґрунті ненависті. Українці були потерпілими більш ніж у 80% із них. Для порівняння, у 2014 році їхня частка становила лише 4%.
На ситуацію відреагував прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Після нападу у Вроцлаві він заявив, що агресивні групи відчули безкарність через політичну підтримку, та закликав президента Кароля Навроцького відреагувати на насильство.
«Ми повинні оголосити війну насильству й ненависті. Бандити та патологія, яка набралася нахабства через свій політичний патронат, не можуть почуватися безкарними», – заявив Туск.
Прем’єр також наголосив, що Польща після початку повномасштабної російської агресії здобула міжнародне визнання завдяки солідарності з українцями, однак тепер цю репутацію підривають люди, які б’ють та принижують інших через їхній акцент. Туск закликав політиків не використовувати заяви, які можуть сприяти подальшому поширенню агресії.
Нагадаємо, 30 серпня у Познані група чоловіків напала на місцевого жителя, помилково прийнявши його за українця. Під час конфлікту нападники використовували антиукраїнські висловлювання, згадували УПА та Степана Бандеру і вимагали від чоловіка «йти на війну».
