Після років війни в Україні та місяців конфлікту в Перській затоці виснажливі протистояння стають глобальною нормою. Про це пише «Главком» із посиланням на Bloomberg.
Тепер Росія посилює тіньову війну насильницького та квазіприхованого примусу проти Європи, гібридні атаки якої охоплюють усе більше країн континенту.
Хронологія та географія диверсій:
- 2014 рік: вибухи на складах зброї у Чехії, влаштовані кремлівською розвідкою.
- травень 2026 року: влучання російського безпілотника у багатоквартирний будинок у Румунії під час вторгнень у повітряний простір НАТО.
- липень 2026 року: вибух російської ракети на території Польщі.
- серпень 2026 року: виявлення вибухонебезпечного дрона в аеропорту Лейпцига (Німеччина) та підозри щодо нападів на німецькі електростанції.
- систематичні акції (з 2024 року): кібератаки на залізниці, саботаж підводних кабелів і вітроелектростанцій, підпали складів, торгових центрів та змови з метою вбивства керівників європейського ОПК.
Активізація диверсій відбувається на тлі виснаження російської армії в Україні та успішних українських ударів дронами по російських НПЗ і логістиці. Поки Москва змушена оборонятися від дій Києва, вона переходить у наступ проти європейських країн, які надають Україні військову та економічну допомогу. За даними аналітиків, у Кремлі розглядають війну як частину «нової тридцятирічної війни» проти Заходу.
Європейські посадовці побоюються можливого обмеженого захоплення територій у країнах Балтії, покликаного спровокувати внутрішній розкол у НАТО. Наприкінці минулого місяця директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив візит до Москви, де застеріг російське керівництво від проведення прихованих операцій, які можуть призвести до жертв серед цивільних і спричинити масштабну кризу.
Заходи протидії:
- Німеччина висилає російських дипломатів, домагається жорсткіших санкцій ЄС, збільшує військові витрати та інвестує в засоби боротьби з БпЛА;
- проведені неоголошені повітряні навчання над Східною Європою, а США розгорнули наземні ракетні пускові установки в Норвегії.
Попри це, реагування ускладнюється політичними кризами всередині Альянсу. Розбіжності між адміністрацією Трампа та європейськими лідерами щодо торгівлі, Гренландії, Ірану, дефіциту американських боєприпасів та перегляду присутності військ США в Європі створюють для Путіна сприятливі умови для поглиблення розколу між союзниками.
Варто нагадати, що 1 вересня уряд Німеччини заявив, що вважає Росію відповідальною за спробу атаки безпілотником із вибухівкою на аеропорт Лейпциг/Галле. Німецький уряд після цього оголосив про закриття російського генерального консульства в Бонні та припинення дії угоди щодо «Російського дому» в Берліні. Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль також викликав російського посла.
Москва заперечила звинувачення Берліна та назвала їх безпідставними. Російське посольство заявило про «безпрецедентну ескалацію» у двосторонніх відносинах. Представниця МЗС Росії Марія Захарова, коментуючи рішення Німеччини закрити консульство, заявила, що Москва дасть Берліну «гідну відповідь». Вона також стверджувала, що Німеччина нібито не надала переконливих доказів причетності Росії до атаки в Лейпцигу.
