Останні російські удари по складах та логістичній інфраструктурі завдали українським торговельним мережам мільярдних збитків. Попри критичний масштаб втрат, великі ритейлери продовжують працювати та перебудовувати систему постачання. Про це голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук розповів в інтерв’ю «Главкому».
За словами Жука, наразі немає єдиної оцінки загальних втрат українського ритейлу, тому називати конкретну суму для всього ринку некоректно. Однак уже зрозуміло, що збитки вимірюються мільярдами гривень.
Для прикладу, лише мережа «Фора» попередньо оцінила втрати внаслідок російської атаки 5 серпня приблизно у 1,15 млрд грн. Причому йдеться не лише про безпосередньо зруйновані об’єкти.
«При цьому прямі збитки – це лише частина проблеми: потрібно враховувати знищені товарні запаси, складське та холодильне обладнання, автоматизовані системи, втрачений товарообіг і витрати на термінову перебудову логістики», – пояснив Жук.
Водночас голова Асоціації ритейлерів не погодився з оцінкою, що великі торговельні мережі вже опинилися на межі масової зупинки.
«Ситуація справді критична з погляду масштабів втрат, але я б не говорив, що великі мережі вже масово стоять перед зупинкою», – наголосив він.
За його словами, після російських ударів великі компанії продовжили роботу та почали оперативно перебудовувати свої процеси. Однак кожне нове знищення великого логістичного об’єкта зменшує фінансовий запас міцності ритейлерів і змушує їх витрачати на відновлення кошти, які раніше могли спрямовуватися на розвиток.
Наслідки атак уже позначилися на інвестиційних планах бізнесу. Зокрема, «Фора» після удару повідомила про перенесення частини запланованих відкриттів. Якщо атаки триватимуть, окремі компанії можуть відкладати розвиток, переглядати капітальні інвестиції та скорочувати асортимент.
Найбільш чутливими до проблем із логістикою залишаються товари з коротким терміном придатності та ті, для зберігання яких необхідний безперервний холодовий ланцюг. Йдеться про молочну продукцію, м’ясо, рибу, овочі, фрукти та інші охолоджені товари.
Водночас Жук не побачив підстав прогнозувати системний дефіцит цілих категорій продуктів. Найбільш вразливими є окремі товари та бренди, виробництво або значні запаси яких зосереджені в одному місці. Ритейлери насамперед намагатимуться зберегти найбільш затребувані позиції, тоді як під скорочення можуть потрапити товари з низькою оборотністю, невисокою маржинальністю або складною логістикою.
Торговельні мережі вже почали активніше розосереджувати запаси, використовувати резервні склади та альтернативні маршрути. Очікується також збільшення кількості прямих поставок від виробників і дистриб’юторів безпосередньо до магазинів. Водночас повністю відмовитися від великих розподільчих центрів ритейлери не можуть через економічну невигідність такої моделі.
Нагадаємо, що через російські удари по складах і розподільчих центрах торговельні мережі почали перебудовувати логістику, розосереджувати запаси та активніше використовувати прямі поставки від виробників. У частині магазинів покупці вже зіткнулися з тимчасовою відсутністю окремих товарів, однак системного дефіциту продуктів ритейлери не прогнозують. Водночас через зростання витрат на транспортування, оренду та резервні склади дорожча логістика у перспективі може позначитися на вартості товарів.
Також Асоціація ритейлерів запропонувала змінити правила роботи бізнесу під час повітряних тривог. Серед ініціатив – запровадження диференційованих «жовтих» і «червоних» зон тривоги та розмежування відповідальності між торговельними центрами й відвідувачами, які вирішили не йти в укриття після попередження про небезпеку.
