Росія продовжує щодня запускати звичайні «Герані-2» та планує надалі їх виробляти. Ці безпілотники противник використовуватиме для атак у прикордонній смузі, зокрема по прифронтових містах, де через короткий час підльоту та низьку висоту польоту їх може бути складніше виявити, розповів в інтерв’ю «Главкому» радник президента з питань розвитку технологічних напрямків оборони Сергій Бескрестнов (Флеш).
Росія не відмовляється від використання звичайних «Гераней-2», попри збільшення кількості реактивних безпілотників. За словами Бескрестнова, росіяни продовжують запускати такі дрони щодня та мають плани щодо їхнього подальшого виробництва.
Наразі, за оцінкою радника президента, близько 60% запущених Росією БПЛА становлять реактивні безпілотники, ще близько 40% – звичайні «Герані-2». Водночас росіяни змінюють призначення останніх: їх планують використовувати не для запусків на великі відстані, а для атак у прикордонній смузі.
Для прифронтових міст, за словами Бескрестнова, така тактика залишається небезпечною. Через близькість до кордону час підльоту безпілотника може бути дуже коротким. Окремою проблемою є його висота польоту.
Бескрестнов зазначив, що «шахед» може летіти приблизно на висоті 50 метрів. У такому випадку українські радіолокаційні станції можуть просто не встигнути його побачити. Радник президента нагадав, що «старі» «шахеди» вже атакували за такою тактикою, зокрема Харків.
Ще одна можливість, про яку говорить Бескрестнов, пов’язана з онлайн-керуванням. За його словами, у прикордонній смузі на відстані до 50–60 км від кордону є можливість застосовувати онлайн-керування дронами. Він зазначив, що цілей у цій зоні достатньо.
Росія збільшує швидкість «шахедів»
Раніше Бескрестнов розповідав «Главкому», що Росія почала збільшувати швидкість ударних безпілотників після того, як українська ППО навчилася знищувати звичайні «шахеди» з показником 95–97%.
Спочатку росіяни застосовували реактивні «Герані-3», які літали зі швидкістю 280–300 км/год. Згодом вони відмовилися від подальшого виробництва цієї моделі на користь «Герані-4». Її швидкість може становити 300–400 км/год, а в окремих випадках – до 500 км/год.
Для перехоплення таких цілей, за словами Бескрестнова, потрібні засоби, здатні рухатися зі швидкістю 550–600 км/год. На момент попередньої частини інтерв’ю чотири типи українських перехоплювачів перебували на фінальному етапі випробувань у бойових умовах, але масово постачати їх у війська ще не могли.
Реактивні «шахеди» поки збивають ракетами, гарматами та винищувачами. За оцінкою Бескрестнова, показник їхнього збиття перевищує 80%, але такий спосіб протидії обходиться Україні дорого.
Реактивних БПЛА стає більше
Паралельно Росія нарощує виробництво реактивних безпілотників. Бескрестнов повідомляв, що російське керівництво поставило перед заводом у Єлабузі завдання випускати 35 тис. реактивних «шахедів» на рік, тобто близько 3 тис. щомісяця. За його словами, підприємство вже вийшло на заплановану кількість.
На початку вересня Бескрестнов також заявив, що за місяць кількість застосованих Росією реактивних БПЛА зросла з 1500 до 3000. Він говорив і про плани виробляти 36–40 тис. таких безпілотників на рік.
Реактивні моделі при цьому мають свої обмеження. За словами Бескрестнова, реактивний двигун додає до вартості дрона близько $30–40 тис., а дальність польоту зазвичай становить 500–600 км. Окремі модифікації можуть долати до 900 км.
Для України проблема полягає в тому, що Росія одночасно продовжує використовувати звичайні «Герані-2» та збільшує кількість швидших реактивних БПЛА. За словами Бескрестнова, українській стороні доводиться постійно змінювати тактику протидії, оскільки російські військові також адаптують способи застосування безпілотників.
Нагадаємо, у попередній частині інтерв’ю «Главкому» Сергій Бескрестнов розповів про реактивні «шахеди», їхню швидкість та проблеми зі створенням дешевших перехоплювачів. За його словами, чотири українські типи перехоплювачів перебувають на фінальному етапі випробувань у бойових умовах.
