Україні необхідно оперативно провести переговори з Румунією щодо збільшення пропускної спроможності Сулінського каналу. Ключові питання – збільшення кількості румунських лоцманів, розширення роботи служб, які оформлюють судна, та покращення координації між українською і румунською адміністраціями. Про це розповіла операційна менеджерка компанії «Авалон» Катерина Кононенко.
За її словами, зараз біля Суліни очікують проходу близько 60 суден. Частина з них стоїть тиждень і довше, а черга продовжує накопичуватися – при тому, що одна доба простою коштує кораблю $6-7 тис. на добу. Одним із головних обмежень залишається нестача румунських лоцманів: через Суліну судна можуть проводити лише вони, українські лоцмани не мають таких повноважень.
Втім, навіть збільшення кількості лоцманів повністю проблему не вирішить: за словами Кононенко, у Суліні працює лише одна комісія, яка оформлює судна. На одне судно потрібно щонайменше годину, а у складніших випадках – до двох годин. «Якби працювали три-чотири такі комісії, можна було б паралельно оформлювати кілька суден, і черга рухалася б значно швидше», – пояснила вона.
Додатковою проблемою залишається непрозора координація між АМПУ, Адміністрацією Нижнього Дунаю в Галаці та службами у Суліні: суднові агенти не бачать списків і до останнього не знають, чи отримає конкретне судно лоцмана. За словами Кононенко, ситуація багато в чому повторює проблеми 2022 року, хоча відтоді минуло чотири роки.
У таких умовах одним із першочергових завдань нового міністра розвитку громад та територій Миколи Калашника має стати оперативний діалог із румунською стороною щодо збільшення кількості лоцманів, роботи кількох комісій та узгодженого графіка всіх залучених служб. Без вирішення цих організаційних питань Суліна не зможе прийняти суттєво більший потік суден і стати повноцінним резервним маршрутом для українського експорту.
Нагадаємо: за оцінками Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати, якщо морський коридор не відновить свою роботу, Україна може втратити близько $10 млрд ВВП, $17 млрд експортної виручки та ще $8,5 млрд податкових надходжень. Понад 30 млн тонн агропродукції не потраплять на світові ринки.
