Росія розпочала нову кампанію диверсій проти підприємств оборонної промисловості у країнах Європи та дедалі частіше залучає до таких операцій членів місцевих злочинних угруповань. Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на оцінки західної розвідки, пише «Главком».
Серія інцидентів на оборонних підприємствах Європи
За даними видання, можливі російські диверсійні операції розраховані таким чином, щоб завдавати шкоди та перевіряти реакцію НАТО, але водночас не створювати підстав для застосування статті 5 Північноатлантичного договору про колективну оборону.
Цього тижня у Латвії затримали трьох громадян країни за підозрою у підпалі заводу Milrem Robotics із виробництва дронів у сусідній Естонії. Підприємство постачає наземні роботизовані комплекси для Збройних сил України. Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявила, що слідчі встановлюють, чи був інцидент актом саботажу та чи могла бути причетна до нього Росія.
Інцидент на підприємстві Milrem став не єдиним можливим або підтвердженим актом саботажу проти ланцюгів постачання української армії на території країн НАТО.
Цього місяця потужний вибух стався на заводі болгарської компанії Emco – одного з найбільших приватних виробників зброї у країні. Підприємство виготовляє 155-міліметрові артилерійські боєприпаси для України. Пожежа почалася після загоряння вантажівки, припаркованої біля складського приміщення.
Через три дні подібний вибух стався на заводі з виробництва боєприпасів Knds Ammo Italy у місті Коллеферро. Причиною, як повідомлялося, стала пожежа на дільниці з переробки пороху. Водночас італійські та болгарські посадовці намагалися применшити можливість причетності Росії до цих інцидентів.
Раніше цього року пожежа практично знищила чеський завод, який виробляв дрони та тепловізійну оптику для України. У межах розслідування можливої причетності Росії затримали чотирьох підозрюваних. У Литві також висунули звинувачення шістьом особам через спробу підпалити завод, який постачає Україні радіосканери.
Російська розвідка змінила тактику операцій за кордоном
За оцінкою західних розвідок, російська військова розвідка змінила підхід до проведення операцій за кордоном. Якщо раніше ГРУ використовувало висококваліфікованих агентів, то тепер для виконання завдань дедалі частіше залучають представників злочинного середовища.
«З нашого досвіду, ми не бачимо, щоб офіцери ГРУ фізично приїжджали сюди, до нашої країни. Ні, вони залишаються в Росії, де їм безпечно. Вони не ризикують ні своєю оперативною, ні фізичною безпекою», – заявляв голова Служби державної безпеки Латвії Нормундс Мієзіса.
За даними The Telegraph, офіцери ГРУ через месенджери, зокрема Telegram, встановлюють контакти з представниками злочинних угруповань. Посередники вже безпосередньо розподіляють завдання між виконавцями, яким платять у криптовалюті. При цьому завербовані особи можуть навіть не знати, що фактично виконують завдання російської сторони.
За оцінками розвідки, такі операції можуть бути спрямовані не лише на завдання безпосередньої шкоди оборонній промисловості, а й на створення розбіжностей між союзниками по НАТО та послаблення підтримки України.
Кремль намагається використати розбіжності всередині НАТО
Східні члени Альянсу, зокрема Польща та країни Балтії, відкрито звинувачують Росію в агресивній діяльності на території Європи. Натомість деякі західні країни, серед яких Італія та Німеччина, менш охоче пов’язують подібні інциденти з Москвою через побоювання подальшої ескалації.
За даними видання, саме ці розбіжності Кремль намагається використати. Кожна нова диверсія, яка залишається безкарною, також дає російській стороні можливість збирати інформацію про реакцію окремих держав і НАТО загалом.
Ситуацію ускладнює те, що після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну перестала працювати значна частина непублічних каналів комунікації між Москвою та західними країнами, які раніше використовувалися для управління ризиками ескалації.
На тлі попереджень Рютте про те, що Кремль може готуватися до застосування сили проти НАТО «впродовж п’яти років», західні посадовці розглядають нинішню гібридну активність як потенційний провісник серйознішої загрози.
«НАТО продовжує зміцнювати свою стійкість, а також застосовує й удосконалює наявні в нашому розпорядженні інструменти для протидії гібридним діям. Ми продовжуємо відстежувати зловмисні дії, спрямовані проти членів Альянсу. На кожному етапі ми гарантуємо, що Альянс буде готовий стримувати будь-яку загрозу та захищатися від неї, а також гарантувати безпеку нашого мільярда громадян», – заявив представник НАТО.
Нагадаємо, 5 серпня в аеропорту Лейпцига біля українського Ан-124 «Руслан» виявили підозрілий предмет. Пізніше з’ясувалося, що це був дрон. Через інцидент роботу летовища тимчасово призупинили.
Згодом стало відомо, що безпілотник атакував найбільш вразливу частину крила українського Ан-124. Німецькі медіа також повідомляли, що літак нібито перевозив боєприпаси. Авіакомпанія «Антонов» одразу спростувала цю інформацію.
Під час подальшого розслідування слідчі знайшли перші докази можливого російського сліду. Тепер, за даними Spiegel, після аналізу всіх деталей справи саме причетність Росії стала головною версією німецьких служб безпеки.
