Колишня в.о. голови Фонду держмайна Ольга Батова вважає найбільшою проблемою української приватизації не окремі невдалі продажі, а підприємства, які роками не можуть знайти нового власника. Про це йдеться у матеріалі «Главкома» «Спочатку Фонд держмайна, потім – Незалежність. Казус, якому виповнюється 35 років», присвяченому річниці створення органу, який започаткував та проводив приватизацію всі роки української Незалежності.
«Коли актив 10 чи 15 років стоїть у списках на приватизацію, за цей час втрачає ринок, людей, обладнання, накопичує борги, обростає судовими справами – і в результаті ми продаємо вже не бізнес, а залишки активів», – зазначила Батова.
За її словами, успішною варто вважати приватизацію, після якої підприємство розвивається: власник інвестує, модернізує виробництво, створює робочі місця та сплачує податки. Водночас держава часто помилково вважає, що, не продаючи актив, вона його «зберігає», хоча кожен рік простою лише знижує його вартість.
Батова очолювала ФДМУ у перші місяці повномасштабної війни – з лютого до вересня 2022 року. За її словами, тоді частина працівників виїхала, підприємства опинилися на окупованих територіях або в зоні бойових дій, а рішення доводилося ухвалювати за години.
Попри це, Фонд продовжив роботу: разом із Мінекономіки займався релокацією підприємств, змінював правила оренди держмайна та готував відновлення приватизації. Восени 2022 року її фактично перезапустили.
Головним результатом роботи Фонду Батова називає зміну ставлення до державної власності: держава, на її думку, не повинна займатися бізнесом там, де це може робити приватний власник.
«Україні не бракує стратегій, концепцій, законів чи людей, які знають, що треба робити. Нам значно частіше бракує здатності державної машини швидко пройти шлях від рішення до результату, а також послідовності», –додала вона.
Раніше «Главком» писав, що Фонд державного майна розглядає нестандартний механізм масової ліквідації державних підприємств, які роками не ведуть діяльності та лише генерують збитки для бюджету. Йдеться про створення єдиного пулу з десятків таких активів із подальшим продажем його приватному покупцю, який вже самостійно завершить процедури ліквідації.
