Щоліта вулиці столиці опиняються під загрозою втрати свого головного символу: каштани передчасно жовтіють, скидають листя та масово засихають ще в розпал спекотного сезону. Головною причиною цього лиха є каштанова мінуюча міль, яка щороку винищує дерева. Про це в коментарі «Главкому» повідомив перший заступник голови Державної екологічної інспекції України, колишній заступник гендиректора «Київзеленбуду» Дмитро Заруба.
Щоліта – той самий сценарій
За словами посадовця, картина, яку кияни спостерігають кожного літа, повторюється через пік активності шкідника у червні-липні. Личинки молі виїдають листову пластину зсередини, позбавляючи дерево поживних речовин. Літня спека лише прискорює цей згубний процес.
«Міль поступово виїдає листя, і через певний час воно втрачає свої властивості та починає сохнути. Велика спека теж може впливати на стан дерев, але в більшості те, що ми бачимо по Києву, – це все ж таки дія мінуючої молі», – пояснив Дмитро Заруба.
Чому каштани складно врятувати
Як зазначає представник Держекоінспекції, дієвих і водночас доступних методів масового захисту каштанів у місті зараз немає. Зовнішня хімічна обробка дерев у Києві заборонена санітарними правилами, а метод вакцинації є занадто дорогим.
«Якщо казати про вакцинацію, то вартість однієї дози коштує близько 50 євро. Вакцина дієва, але враховуючи вартість, щоб обробити всі дерева, вийде катастрофічна сума. Тому, на жаль, немає інших методів, окрім заміни каштанів на інші дерева – типу платанів чи катальп», – зазначив фахівець.
Платан як альтернатива
Експерт нагадав, що каштани не є рідним видом для столиці. «Каштани теж завезені, це інвазивні для Києва рослини, вони не є аборигенами – рідними в Києві вважаються, зокрема, дуби та клени. А платанів насправді вже дуже багато по Києву: наприклад, по Голосіївському проспекту фактично чверть висаджених дерев – це платани, які вже доросли до 10 метрів. У багатьох європейських містах, зокрема у Римі, цілі вулиці засаджені платанами, вони там нормально почуваються, а листя приблизно такого ж розміру, як у каштанів», – розповів Дмитро Заруба.
Платан – це невеликий рід дерев, який походить з північної півкулі. На Кавказі відомий як чинар, а в Північній Америці дерево називають сикамор. Стовбур дерева має циліндричну форму і може сягати 50 м у висоту і 18 метрів в окружності. Живуть платани іноді навіть більш ніж дві тисячі років.
Проблема Хрещатика та центральних вулиць
Окремо посадовець звернув увагу на важкі умови для дерев вздовж центральних магістралей, зокрема на Хрещатику, де розвитку кореневої системи заважає бетон під землею та протиожеледна сіль узимку. На таких ділянках, за його словами, варто розглядати висадку посухостійких рослин або використання кадок із автоматичним поливом.
Нагадаємо, у столиці для захисту каштанів від каштанової мінуючої молі почали застосовувати феромонні пастки. Озеленювачі зазначають, що цей екологічний метод дозволяє поступово зменшувати чисельність шкідника.
У «Київзеленбуді» підкреслюють, що метод дає накопичувальний ефект і потребує системної роботи протягом кількох сезонів, однак чисельність шкідників у районі вже почала знижуватися.
