Українців, що давно не змінювали свою техніку й нарешті вирішили це зробити, можуть неабияк неприємно здивувати цінники на нові моделі. Смартфони, планшети та ноутбуки потроху стають «золотими». Причому стратегія перечекати період здорожчання вже не спрацює: розраховувати на те, що ціни, які стрибнули на десятки відсотків, найближчим часом повернуться до колишніх показників, не доводиться. Ба більше, за прогнозами, електроніка буде дорожчати й надалі, а окремі товарні позиції навіть опиняться в дефіциті.
Головна причина цього тренду – бум штучного інтелекту. Виробники чипів масово переорієнтували свої потужності на випуск більш прибуткової пам’яті для дата-центрів та ШІ-серверів, яку великі корпорації (Google, Microsoft, OpenAI, Meta, Amazon) скуповують у великих обсягах, майже не торгуючись. Це створило штучний дефіцит пам’яті для звичайних гаджетів. Як наслідок, базові деталі для них подорожчали в рази, а виробники техніки змушені перекладати витрати на покупців.
Основні види пам’яті
Пам’ять у смартфонах, планшетах, ноутбуках, персональних комп’ютерах поділяється на два основні види – оперативну (робочу) та постійну (накопичувач). Вони виконують різні функції і працюють за різними принципами.
Влітку компанія Apple вже підвищила ціни на низку своїх MacBook та iPad в США – на $100-300. Голова компанії Тім Кук, який йде з посади цього року, нарікав, що компанія не планувала цього робити, але була змушена це зробити через стрімке здорожчання чипів пам’яті. Кук назвав нинішню ситуацію на ринку пам’яті подією, що трапляється раз на сто років.
Така ж доля майже напевно очікує і на нові iPhone 18 Pro та iPhone 18 Pro Max, презентація яких відбудеться вже скоро восени, – за прогнозами аналітиків та інсайдерів, нові моделі можуть подорожчати одразу на $250-300. Таким чином найдешевша версія iPhone 18 Pro з 256 ГБ постійної пам’яті коштуватиме $1349–1399, а iPhone 18 Pro Max – $1449–1499. Моделі з 512 Гб та 1 терабайтом пам’яті підскочать в ціні ще більше. І це лише «базові» ціни в США, поки гаджети доїдуть до інших країн, їхній цінник може ще підрости. За чутками, подорожчання може найближчим часом зачепити і нові партії поточної 17 лінійки.
За підрахунками провідного галузевого видання TrendForce, частка пам’яті у собівартості iPhone Pro з 256 ГБ пам’яті зросла з приблизно 10% рік тому до 34% у третьому кварталі 2026 року і може перевищити 40% у першій половині 2027 року. Це кардинально змінює правила гри, бо раніше найбільш дороговартісними компонентами смартфона були процесор та дисплей. Видання зазначає: якщо навіть Apple з її провідною в галузі прибутковістю змушена підіймати цінники, то для виробників Android-смартфонів, які працюють з нижчою маржою, настають ще скрутніші часи.
Про підняття цін на продукцію оголосили китайські виробники Xiaomi, Honor, OPPO. Гендиректор Xiaomi Лей Цзюнь попередив, що ріст цін на чипи пам’яті триватиме щонайменше два роки, що відобразиться на цінах на продукцію компанії.
Удар по «бюджетниках»
І нові моделі смартфонів вже коштують дорожче за своїх попередників – так, популярний в Україні і один з лідерів європейських продажів бюджетник Samsung А56 в 2025 році на старті коштував $499 за мінімальну версію зі 128 Гб постійної пам’яті, а його наступник – А57 – вже $549. А, наприклад, субфлагманський Xiaomi 17T з 256 Гб пам’яті подорожчав відносно попередника Xiaomi 15T одразу на 100 євро – 749 проти 649 євро. Щоправда, і мінімальної «оперативки» в смартфоні від Xiaomi більше – 12 Гб проти 8 Гб у Samsung.
Найбільше подорожчання пам’яті б’є по покупцях недорогих та ультрадешевих смартфонів. За оцінками аналітиків, частка пам’яті в загальній вартості телефону середнього та бюджетного класу зросла з попередніх 10-15% до приблизно 30%. Це призвело до того, що подальший випуск деяких бюджетних моделей став збитковим. Ситуацію погіршує рішення провідних «чипмейкерів» відмовитися від виробництва пам’яті LPDDR4 на користь більш сучасної LPDDR5. А саме дешевша LPDDR4 використовується в бюджетних моделях смартфонів та ноутбуків.
Аби не піднімати вартість пристроїв до недоступного користувачам бюджетних версій рівня, виробники йдуть на різноманітні хитрощі: «ріжуть» показники оперативної пам’яті та економлять на інших характеристиках. Наприклад, «народний смартфон» українців Xiaomi Redmi, 17-те покоління якого вийшло у серпні, отримав у порівнянні з попередником гірші процесор, екран, а також спрощені камери. Натомість, аби якось компенсувати споживачам цей даунгрейд, виробники збільшують ємність акумуляторів, що поки не потребує таких великих витрат.
За даними галузевих джерел, та ж Apple, яка через масштаби закупівель компонентів є особливим клієнтом для постачальників, на тлі рекордного подорожчання пам’яті намагається зекономити на інших компонентах: яблучний гігант звернувся до Samsung Display і LG Display з проханням знизити закупівельну ціну OLED-панелей для iPhone 18 Pro Max. Компанія розраховує платити близько $70 за один екран, що майже на 20% менше порівняно з дисплеями для попередньої моделі.
Але економити на інших складниках виходить не завжди – ріст цін на пам’ять призвів до ланцюгової реакції. Дорожчає все – від процесорів до материнських плат та систем охолодження. Так, нещодавно про подорожчання своєї продукції оголосив виробник процесорів Snapdragon – компанія Qualcomm. Станеться це вже з 1 вересня.
Відчутно криза вдарила і по ринку ноутбуків: подорожчання там виявилося навіть помітнішим, ніж у смартфонах. Про неминуче коригування цінників ще наприкінці минулого року офіційно попередили такі лідери індустрії як Lenovo та Dell. Оскільки в сучасних лептопах використовуються значно більші обсяги оперативної пам’яті, ніж в смартфонах, – від 16 ГБ, та місткі SSD-накопичувачі, зростання собівартості чипів одразу додало до роздрібної ціни нових моделей $100–200. Найдешевші «ноути», які раніше можна було купити для суто невибагливих робочих завдань, вже впевнено підбираються до цінників середнього класу.
Чому настала криза
Нинішня складна ситуація на ринку електроніки склалася не зненацька. Виробництво чипів пам’яті наразі фактично зосереджено на потужностях трьох компаній – Samsung, SK Hynix і Micron. У 2022-2023 роках цей ринок переживав кризу перевиробництва, але на допомогу прийшов бум штучного інтелекту. IT-гігантам терміново знадобилися сотні тисяч високопродуктивних серверів для навчання нейромереж, а разом із ними – специфічна і дорога пам’ять High Bandwidth Memory (HBM). Попит на HBM в 2023–2024 роках різко пішов вгору, і виробники чипів кинули всі сили на його задоволення.
Водночас вже навесні 2024-го стало зрозуміло, що на цьому тлі робити звичайну оперативку для ноутбуків, смартфонів, персональних комп’ютерів стає невигідно. Постачальники чипів фактично розвернули свої потужності в бік дата-центрів, тоді як споживчий сегмент почали забезпечувати за залишковим принципом.
Дійшло до казусів: за повідомленнями корейських ЗМІ, напівпровідниковий підрозділ компанії Samsung, що випускає чипи пам’яті, відмовився від укладання довгострокових (на рік і більше) контрактів з мобільним підрозділом цієї ж компанії, який випускає смартфони та планшети Galaxy. Компанія називала ці повідомлення безпідставними, але краще за слова говорять цифри. У першому кварталі 2026 року операційний прибуток напівпровідникового підрозділу Samsung зріс майже у 50 разів порівняно з аналогічним періодом минулого року. Проте на тлі цього тріумфу показники мобільного підрозділу корейського гегемона пригнічують: виробник смартфонів, який традиційно змагається з Apple за першу сходинку на ринку, за підсумками другого кварталу уперше в історії зафіксував операційний збиток.
Дуже показовим для розуміння нинішнього стану техноіндустрії стало також оголошення одним з найбільших світових виробників чипів пам’яті Micron Technology про закриття свого бренду-ветерана Crucial. Він асоціювався з доступною пам’яттю для ноутбуків та персональних комп’ютерів, і про падіння його популярності не йшлося. У Micron просто з’явилися інші – більш перспективні та прибуткові – пріоритети.
Аби задовольнити всіх бажаючих, виробникам чипів довелося б суттєво збільшувати потужності, але це – роки будівництва нових заводів та мільярди інвестицій. До того ж, чипмейкери ще добре пам’ятають попередню кризу і дмухають на воду. ШІ-істерія рано чи пізно зійде нанівець, а створені під неї нові потужності можуть залишитися своєрідним пам’ятником нинішньому буму.
Цінову гарячку може частково згладити активізація китайських виробників (CXMT та YMTC), але у них наразі доволі скромні можливості у порівнянні з лідерами ринку, до того ж, вони перебувають у санкційному списку США. За інформацією Financial Times, компанія Apple в пошуках виходу зі складної ситуації навіть намагалася отримати дозвіл від адміністрації Дональда Трампа на закупівлю оперативної пам’яті у CXMT. Однак поки невідомо, чи дав Білий дім добро на такі закупівлі.
Що відбувається в Україні
В Україні до загальносвітової кризи додаються свої особливості – насамперед, коливання курсу долара, до цього останнім часом додалися складнощі з логістикою.
«Подорожчання пам’яті вже відчутно вплинуло на весь сегмент техніки з оперативною пам’яттю – ноутбуки, ПК, планшети, смарт-телевізори та монітори, – каже в коментарі «Главкому» комерційний директор мережі Comfy Андрій Коваленко. – Нові ціни вже закладені у вартість свіжих моделей, і кожне нове постачання обходиться дорожче за попереднє».
За словами Коваленка, найбільш чутливо на цінові коливання відреагували ноутбуки – через швидку оборотність товару зміни в цінах помітні вже зараз. «З персональними комп’ютерами ситуація поки що стабільна: ринок ПК значно менший у штуках – приблизно один до десяти порівняно з ноутбуками – і певний запас складників за старими цінами ще залишається, – стверджує представник ритейлера. – Але за прогнозами він вичерпається до кінця вересня. Після цього зростання цін торкнеться і цього сегменту. Тому тим, хто планує купівлю ПК, варто зробити це зараз».
Окремо Коваленко виділяє корпоративний сегмент – сервери, де використовується специфічна пам’ять великого обсягу. Вплив подорожчання відчувається тут особливо гостро.
Підвищення цін – не єдина проблема, яка може чатувати на українського споживача електроніки. Поряд із зростанням цін на пам’ять ринок стикається і з дефіцитом окремих категорій: насамперед у сегменті бюджетних ноутбуків. Причини дефіциту – нестача процесорів та пам’яті, до якої в українських реаліях додаються наслідки військових дій, що впливають на логістику та ланцюги постачання. Зростання вартості логістики та зберігання товарів, а також загальна нестабільність через військову агресію також впливають на кінцеву ціну гаджетів.
«Важливо розуміти: запасів за старими цінами в країні практично не залишилось, – наголошує Коваленко. – Попит на початку року був аномально високим, і ринок увійшов у нову цінову реальність ще з початку весни».
Фахівець прогнозує, що ціни можуть стабілізуватися не раніше листопада, а про їхнє зниження цього року взагалі не йдеться: «За нашими оцінками, повернення до нижчих цінових рівнів можливе орієнтовно через три роки. Попит вже відчуває певний тиск – фіксується незначне зниження ринку ноутбуків. У подальшому покупці, скоріш за все, переорієнтуються на промоперіоди – Back to School, «Чорну п’ятницю» та новорічний сезон – як на основні можливості для вигідних покупок. Для тих, хто розглядає придбання техніки найближчим часом, – зараз ще є можливість зробити це за відносно кращою ціною».
Комерційний директор маркетплейсу «Алло» Євген Кушніров також констатує: зростання вартості пам’яті поступово впливає на більшість категорій електроніки, у яких використовуються DRAM- і NAND-компоненти (смартфони, ноутбуки, планшети, персональні комп’ютери, накопичувачі).
«У категоріях планшетів і ноутбуків ми вже бачимо зміни цін на окремі моделі та їхні конфігурації, – каже Кушніров. – Залежно від бренду, обсягу пам’яті, характеристик і періоду порівняння зростання може становити приблизно від 15% до 35%. Найпомітніша різниця спостерігається у продуктах із більшим обсягом оперативної пам’яті та накопичувача».
У найбільш вразливій ситуації, за словами фахівця, опинився бюджетний сегмент смартфонів. Вартість компонентів у таких моделях формує значну частину ціни, а можливості виробника компенсувати подорожчання за рахунок маржинальності є обмеженими. Уже зараз на окремі бюджетні моделі та модифікації ціни зросли суттєвіше, ніж у середньому по ринку: ріст вартості пристроїв може становити від 30% до 70%.
При цьому підвищення цін не виштовхує покупців у найбюджетніший сегмент. Навпаки, частка найдоступніших пристроїв поступово зменшується: вони дорожчають швидше, через що різниця в ціні між базовими та більш функціональними моделями скорочується.
«Споживачі дедалі частіше обирають пристрої середнього цінового сегмента, які мають кращу камеру, більшу ємність акумулятора, продуктивніший процесор, більший екран і довший очікуваний строк використання», – відзначає представник «Алло».
Оцінюючи ринок смартфонів загалом, експерт звертає увагу на те, що продажі у штуках залишаються на рівні аналогічного періоду минулого року, водночас у грошовому вимірі ринок піднявся орієнтовно на 30%. Основними причинами «зростання чека» є підвищення середньої ціни смартфона, скорочення частки найбюджетніших моделей, а також ріст середнього та преміального сегментів. За спостереженнями Кушнірова, наразі покупець може довше відкладати придбання техніки або частіше користуватися розстрочкою, але під час самої покупки прагне обрати більш функціональний пристрій, а не найбюджетнішу доступну модель.
Прогнози на майбутнє від експерта не можна назвати втішними. Він очікує, що до кінця року тиск на бюджетний сегмент пристроїв зберігатиметься. При цьому слід бути готовими не лише до подальшого зростання цін, а й поступового скорочення кількості найдешевших моделей на полицях.
«Виробники можуть переходити до дорожчих, але більш збалансованих конфігурацій, щоб зберегти прийнятний рівень характеристик пристрою, – очікує представник ритейлу. – Прогнозувати дворазове подорожчання всього бюджетного сегмента було б некоректно, однак для окремих моделей або конфігурацій такий сценарій не можна повністю виключати. За нашою оцінкою, за підсумками 2026 року ринок смартфонів у кількості може бути приблизно на 5% меншим, ніж у 2025 році. Водночас у грошовому вимірі він може зрости орієнтовно на 35%».
Поки ж у світі тривають дискусії, чим є штучний інтелект – добром чи злом, його стрімке розгортання вже б’є по кишенях усіх любителів сучасних гаджетів. Від звички купляти новий смартфон щороку-півтора просто через те, що попередній набрид, багатьом доведеться позбавлятися. Натомість вимушено сформується інший тренд: берегти свою техніку та тримати її у робочому стані якомога довше. Якщо ж ваш старий пристрій вже «дихає на ладан» і оновлення не уникнути, відкладати покупку до кращих часів навряд чи варто. Зараз просто ніхто точно не скаже, коли вони настануть.
Зрештою, у цій ситуації порятунком для бюджету може стати вторинний ринок. Б/в гаджети та відновлені (refurbished) пристрої в умовах галопуючих цін отримують друге дихання та перетворюються на альтернативу неадекватно дорогим новинкам.
Павло Вуєць, «Главком»
