За останні кілька місяців Росія значно наростила ракетно-дронові удари по українських портах, логістичних хабах та підприємствах. За оцінками експертів, обсяги виробництва в металургійній галузі можуть скоротитись на 35%. Крім того, ціни на зернові та олійні культури в Україні вже знизились на 30-40% через проблеми з морським експортом. За даними аналітиків, щоденні втрати України можуть становити від $25 млн до $170 млн, а тримісячна блокада портів здатна скоротити ВВП на 1,45-9,9%.
Один із варіантів для українського бізнесу – страхування воєнних ризиків. Втім, попри шалений попит, українські страхові компанії також переживають непрості часи. Про ситуацію на ринку в інтерв’ю «Главкому» розповів генеральний директор Національної асоціації страховиків України Денис Ястреб.
«За умови посилення обстрілів страхуватись стає або дуже дорого, або взагалі неможливо»
Чи змінився цього року попит на страхування в Україні на тлі посилення російських атак на порти, підприємства та логістичні центри? Які тенденції зараз спостерігаються на страховому ринку?
Останнім часом українці дедалі частіше цікавляться військовим страхуванням. Водночас страховики, особливо коли йдеться про великий бізнес, можуть запропонувати таке покриття лише тоді, коли мають можливість передати частину ризиків перестраховикам, зокрема на міжнародному ринку.
Простими словами: за посилення обстрілів страхуватись стає або дуже дорого, або взагалі неможливо. Сьогодні ми маємо ситуацію, коли в прифронтових регіонах, це і дорого, і неможливо. Якщо ж ми говоримо про Захід України, то там пропозиція залишається доступною і бізнес там може застрахуватись без проблем. Загалом страховики детально вивчають об’єкти та фактори, які впливають на те, чи можна взагалі застрахувати майно. Серед таких факторів може бути близьке розташування до лінії боєзіткнення, критичної чи портової інфраструктури, де висока інтенсивність обстрілів.
Меншою мірою ускладнення стосуються фізичних осіб: їх легше застрахувати, адже там менші страхові суми та платежі.
Чи можете ви навести якісь цифри стосовно того, наскільки зріс попит?
Кількість компаній, які надають інформацію, збільшується: якщо раніше дані давали 10-12 страховиків, то сьогодні їх уже 17, тому бази для порівняння трохи різняться. Проте приріст очевидний. Загалом, за перше півріччя ми уклали майже стільки ж договорів з юрособами, скільки було укладено за весь минулий рік.
Щодо умов покриття: у різних страховиків вони можуть відрізнятись. Наприклад, якщо ракета влучила в будинок, і він пошкодив сусідній, то одні компанії відшкодовують це, інші можуть відмовити в компенсації. Чи ринок уже прийшов до якогось спільного стандарту?
Межі покриття у нас уже відпрацьовані. Починаючи з 2022 року, коли страховики почали формувати цей продукт, базові умови зберігаються у більшості компаній дотепер.
Покриття включає кілька категорій. Перша – прямі влучання ракет і дронів. Друга – наслідки роботи ППО: якщо уламки падають і спричиняють шкоду, це також покривається. Третя лінія – це все, що стається внаслідок збиття дронів та ракет: вибухові хвилі, пожежі, затоплення, пошкодження шрапнеллю чи уламками тощо.
Звісно, існують страховики, які можуть звужувати обсяг покриття, ймовірно, для того, щоб здешевити продукт. Але в більшості страховиків ми маємо саме таке широке страхування.
Також хотів би розповісти про «середній чек». Один із видів страхування – це комплексний поліс, у якому воєнні ризики «зашиті» у звичайне покриття. Для власника автомобіля його середня вартість становила близько 62 тис. грн на рік. Інший варіант – це поліс, що покриває лише воєнні ризики, його вартість для автовласника становить приблизно 19-20 тис. грн.
За перше півріччя ми уклали майже стільки ж договорів з юрособами, скільки було укладено за весь минулий рік
Щодо страхування майна фізичних осіб, тобто потреба застрахувати квартиру, або будинок, то там застосовується комплексний підхід. Такий поліс коштує близько 13 тис. грн на рік.
А от для бізнесу немає якоїсь усередненої величини. Вартість страхування для кожного конкретного об’єкта розраховується індивідуально. Для прикладу скажу, що вона може коливатись від 3% до 12% від страхової суми.
Водночас для фізичних осіб, страхові суми, які пропонують компанії, цілком достатні, щоб застрахуватись на повну вартість або повністю компенсувати збитки. Звісно, для кожного об’єкта це індивідуальна цифра: для квартир та будинків вона в окремих випадках може сягати 5-10 млн грн, а для автомобілів зазвичай близько 3 млн грн, чого цілком вистачає для відновлення машини.
Якщо ж ми говоримо про бізнес, то тут усе впирається у фінансові можливості ринку. Схема зараз проста: покриття, яке український страховик може самостійно надати на один об’єкт, становить близько 10 млн грн. Усе, що вище цієї суми, залежить від того, чи може компанія розмістити ризик у Lloyd’s (міжнародному страховому ринку) і яке покриття дадуть міжнародні партнери. У першому кварталі, наприклад, вдавалось залучати покриття на рівні $5-10 млн. Проте в середньому страхова сума на один об’єкт бізнесу, за нашими даними, становить приблизно 100 млн грн.
Звісно, навіть $10 млн недостатньо для великих промислових об’єктів. Тому страховики радять бізнесу страхувати лише найкритичніші активи.
«Обсягу зібраних страхових платежів уже недостатньо для обслуговування збитків, які можуть виникнути в майбутньому»
Чи є якесь загальне правило щодо строків виплати компенсації з моменту пошкодження майна? Скільки в середньому триває цей процес і від чого він залежить?
Це дуже сильно залежить від типу майна. Якщо ми говоримо про автівки, то тут виплати відбуваються досить швидко. Щодо квартир, то ситуація трохи складніша, але якщо житло знищено повністю, виплачується вся страхова сума.
Набагато складніша ситуація з бізнесом. Оскільки такі ризики переважно перестраховані за кордоном, іноземні перестраховики вимагають обов’язкової участі професійних фахівців з оцінки збитків для підтвердження розміру ушкоджень. Часто буває так, що бізнес після прильоту заявляє про повне знищення складу чи виробництва, але коли на місці відпрацьовують фахівці, виявляється, що пошкоджено лише 20-30% потужностей, а решта працездатна.
Участь незалежних фахівців об’єктивно затягує процес. Для бізнесу процедура компенсації може розтягнутись на кілька місяців.
Чи вистачає українським страховикам власних ресурсів для покриття таких великих ризиків, особливо якщо інтенсивність обстрілів зберігатиметься? Наскільки ринок залежить від міжнародних перестраховиків?
Якщо говорити про транспортні засоби та страхування життя, то майже весь тягар воєнних ризиків українські страховики утримують самі.
А от страхування майна юридичних осіб без міжнародного перестрахування на 100% неможливе. Наведу приклад: на сьогодні страховики зібрали за цим напрямом трохи більше ніж один мільярд гривень премій, тоді як сума вже виплачених компенсацій та заявлених збитків за страховими випадками перевищила один мільярд гривень.
Хоч це оперативні дані – це сигнал: обсягу зібраних страхових платежів уже недостатньо для обслуговування збитків, які можуть виникнути в майбутньому.
Якщо звернутись до звітів Світового банку щодо оцінки потреб відновлення України, то для щорічного відбудовування того, що руйнує ворог, необхідно близько $20-23 млрд. Для порівняння: увесь український страховий ринок за минулий рік зібрав близько $1,5 млрд премій за всіма видами страхування разом взятими.
«Український бізнес демонструє колосальну гнучкість та винахідливість»
На вашу думку, чи є відсутність повноцінного страхування однією з головних причин, чому іноземні інвестори зараз не поспішають вкладати кошти у відбудову України?
На мою думку, на поведінку інвесторів впливає комплекс факторів. Потрібно розуміти: поки триває гаряча фаза бойових дій, інвестор заходити не буде.
Запевняю, як тільки покращиться безпекова ситуація, з’явиться й страхування в усіх необхідних обсягах. Ми вже переживали подібний стрес під час початку війни у 2014-му та анексії Криму. Але як тільки інтенсивність боїв згасла, вже з 2015 року ціни на страхування знизились.
Міжнародний ринок, зокрема синдикат Lloyd’s, який забезпечує близько 97-98% перестрахового покриття для нашого ринку, підтверджує: як тільки покращується безпека, одразу зростає кількість пропозицій з перестрахування, а ціна падає.
Для повноцінної відбудови України, потрібно $20-23 млрд щомісяця. Проте за весь минулий рік українські страховики сукупно зібрали близько $1,5 млрд страхових премій
Нещодавно пролунали урядові ініціативи щодо виділення державних приміщень для розосередження складів і виробничих потужностей бізнесу. На вашу думку, чи є поєднання релокації, диверсифікації та страхування ефективною стратегією?
Абсолютно. Ініціативи щодо надання приміщень та роззосередження складів і виробництв – це правильні кроки. Логістичні оператори вже практикують розосередження майна у кількох безпечних локаціях, і ця диверсифікація знижує ризик пошкодження товару.
Український бізнес демонструє колосальну гнучкість та винахідливість, від впровадження мобільних зарядних станцій на прифронтових територіях до перебудови логістичних ланцюжків. Страховий ринок адаптується разом із бізнесом. Вихід із ситуації обов’язково буде знайдено, і ми продовжимо надавати потрібну підтримку економіці.
Марк Любаров, для «Главкома»
