Танення арктичного льоду відкрило нові торговельні маршрути між Атлантичним і Тихим океанами та загострило боротьбу держав за вплив у регіоні. Китай уже отримав перевагу в цих перегонах завдяки розвитку власного судноплавства та співпраці з Росією. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Financial Times.
Арктика відкривається для світової торгівлі
Минулого місяця температура поверхні Світового океану досягла найвищих показників за всю історію спостережень. Зміна клімату та скорочення площі арктичного льоду водночас створили нові комерційні можливості.
Нові судноплавні шляхи через Арктику здатні суттєво скоротити час та енерговитрати, необхідні для перевезення вантажів між Атлантичним і Тихим океанами. У результаті регіон, який тривалий час залишався складним для регулярного судноплавства, набуває дедалі більшого стратегічного значення.
Цього тижня китайська судноплавна компанія запустила перший щотижневий рейс контейнеровоза через Арктику. Маршрут пролягає вздовж російського узбережжя та з’єднує східне узбережжя Китаю з Великою Британією. Він отримав назву «Крижаний Шовковий шлях».
Китай використовує для освоєння нових маршрутів зокрема російські криголами. Протягом останніх десятиліть Пекін значно посилив увагу до морського сектору та Арктики.
Незабаром після вступу до Світової організації торгівлі Китай визначив морський і судноплавний сектор стратегічним пріоритетом. За останні два десятиліття країна потроїла обсяги виробництва порівняно зі США та наразі контролює 55% світової суднобудівної галузі. У 2000 році цей показник становив лише 5%.
Така перевага Китаю викликає у США не лише економічне, а й військове занепокоєння, оскільки суднобудівні потужності мають стратегічне значення і для оборонного сектору.
США намагаються відновити суднобудування та криголамний флот
У Сполучених Штатах на цьому тлі активізувалася двопартійна ініціатива щодо ухвалення Закону про судна. Документ має допомогти відновити американські корабельні та розширити комерційний флот країни.
Водночас критики заявили, що окремі положення законопроєкту були пом’якшені внаслідок лобіювання з боку американських імпортерів, які не хочуть платити більше за транспортування товарів на американських суднах.
Президент США Дональд Трамп також підписав угоду з Фінляндією щодо будівництва криголамів. Однак відповідну стратегію протягом кількох поколінь просували фінські лідери, а значну частину домовленостей розробила ще адміністрація Джо Байдена.
Роль криголамного флоту зростатиме разом із відкриттям нових торговельних маршрутів. Навіть за відсутності видимого льоду такі судна часто необхідні для безпечного пересування на Крайній Півночі, оскільки погодні умови там здатні швидко змінюватися.
Китай і Росія посилюють боротьбу за контроль над Арктикою
Китай кілька років тому оголосив себе «приарктичною» державою та заявив про власні інтереси в регіоні. Після цього Пекін посилив співпрацю з Росією, яка володіє десятками криголамів. Зокрема, країни співпрацюють у сфері транспортування нафти й газу.
Росія водночас намагається встановити суверенний контроль над Північним морським шляхом. Москва контролює понад 53% арктичного узбережжя.
США, Канада та низка європейських і азійських держав також активізували дослідження Арктики. Країни займаються картографуванням морського дна, пошуком придатних для судноплавства маршрутів і вивченням Північно-Західного проходу.
Окремий інтерес становлять природні ресурси регіону. Держави досліджують родовища природного газу та корисних копалин, зокрема рідкісноземельних елементів, значні запаси яких досі залишаються недостатньо освоєними.
Арктика тривалий час привертала значно менше уваги через складні кліматичні умови. Однак танення льоду поступово змінює ситуацію: що більше маршрутів стають доступними, то більше держав і приватних компаній намагаються ними скористатися.
Водночас збільшення кількості суден додатково сприяє руйнуванню морського льоду. Таким чином виникає цикл, за якого відкриття нових маршрутів стимулює подальше зростання судноплавства.
Чому Арктика стає стратегічним регіоном
Арктичний регіон також став об’єктом боротьби через значні запаси нафти та газу. Російський диктатор Володимир Путін неодноразово наголошував на стратегічній важливості цих територій та заявляв, що «майбутнє РФ – в Арктиці».
Для реалізації своїх планів Росія відновлює покинуті радянські військові бази, розгортає радарні системи та нарощує підводний флот для контролю над Північним морським шляхом. Водночас повномасштабна війна проти України змусила Москву перекинути частину спеціалізованих військ з Арктики на фронт.
Нагадаємо, раніше стало відомо, що Росія послабила протиповітряне прикриття своїх військово-морських баз на Крайній Півночі, де, зокрема, ремонтують підводні човни. Аналіз супутникових знімків показав, що зенітно-ракетні комплекси С-300 та С-400 «Тріумф» вивезли з кількох стратегічних об’єктів в Арктиці, зокрема з авіабази «Рогачово» на острові Нова Земля. 6 липня більшу частину систем було вивезено.
