Співзасновник компанії «Нова пошта» Володимир Поперешнюк після чергової масованої російської атаки заявив, що війна переходить у нову фазу, коли Росія намагається завдати максимальної шкоди українській економіці. На його думку, в цих умовах ключовим завданням держави має стати не посилення регуляторного тиску, а створення умов для швидкої адаптації бізнесу. Як пише «Главком», про це підприємець написав на своїй сторінці у Facebook.
За словами Поперешнюка, масштаби руйнувань цивільної та логістичної інфраструктури після останніх обстрілів свідчать про зміну характеру війни.
«Сьогоднішній обстріл показав – ми входимо в нову фазу війни – взаємного знищення економік. Подібного масштабу руйнувань у тилу не було із самого початку вторгнення», – зазначив він.
Співзасновник «Нової пошти» вважає, що перевагу в таких умовах матиме та країна, яка швидше адаптується до нових викликів. За його словами, приватний бізнес здатний оперативно перебудовувати логістику, знаходити альтернативні маршрути та відновлювати зруйновані об’єкти.
«У цьому протистоянні виграє той, хто адаптується швидше. Вільний бізнес знаходить нові шляхи, вмить переналаштовує логістику і відбудовує зруйноване, поки чиновники ще узгоджують черговий державний план», – написав Поперешнюк.
Він також нагадав про рішення, ухвалені українською владою на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Тоді, за його словами, держава знизила податкове навантаження, скасувала частину мит, ліцензій та перевірок, що дозволило бізнесу швидше адаптуватися до умов війни.
«Уряд тоді знизив податки, скасував мита, ліцензії, зупинив перевірки, прибрав регуляторні бар’єри. Зменшення фіскального тиску дало економіці дихати і врятувало її від колапсу. Треба просто це повторити», – наголосив він.
На думку підприємця, нині державна політика змінилася, а бізнес стикається з додатковим податковим і регуляторним навантаженням.
«Сьогодні масштаби втрат ще більші, але політика влади стала протилежною. Замість свободи – нові податки, тиск на ФОПів, акцизи та нескінченні перевірки. Душити бізнес під час обстрілів – це допомагати ворогу знищувати нашу економіку», – заявив Поперешнюк.
Як можливі кроки підтримки економіки він запропонував провести дерегуляцію, спростити міжнародну логістику, процедури отримання дозволів на будівництво та підключення до інженерних мереж. Також, на його думку, варто запровадити податкові канікули для підприємств і громадян, чиє майно було знищене внаслідок російських атак, а також створити вільні економічні зони у прифронтових регіонах.
Підсумовуючи свою позицію, співзасновник «Нової пошти» зазначив, що держава не завжди може захистити країну від ракетних ударів, однак здатна створити умови для ефективної роботи підприємців.
«Уряд не в змозі закрити небо від ворожих ракет. Але розв’язати руки власному бізнесу – цілком у його силах. Це єдиний шлях втримати економіку», – написав Володимир Поперешнюк.
Зазначимо, що за час повномасштабної війни Росія неодноразово завдавала ударів по об’єктах «Нової пошти», а від початку вторгнення було пошкоджено або зруйновано понад 400 відділень і терміналів компанії.
Наприклад, 5 серпня 2026 року у Києві під час масованої російської атаки було знищено найбільший сортувальний центр «Нової пошти». Внаслідок удару загинули троє людей, а компанія заявила про втрату одного зі своїх ключових логістичних об’єктів.
Крім того, 2 серпня 2026 року на Харківщині російські війська завдали двох ударів по терміналу «Нової пошти». Унаслідок атаки загинув співробітник компанії-перевізника, спалахнула масштабна пожежа, були знищені вантажівки, контейнери та обладнання, після чого логістику оперативно перебудували.
Нагадаємо, прем’єр-міністр Сергій Корецький після масованих російських ударів по складській інфраструктурі ввечері 5 серпня провів термінову зустріч із представниками бізнесу, ритейлу та логістичних компаній. Він анонсував комплекс заходів для забезпечення безперебійного постачання товарів, зокрема використання державних об’єктів під склади та переформатування логістичних і митних маршрутів. За словами глави уряду, головна мета – не допустити дефіциту продуктів, ліків та інших товарів першої необхідності, особливо в прифронтових регіонах.
