Майбутнє «коаліції охочих», яка координує підтримку України, викликало занепокоєння серед західних дипломатів. Причиною стали політичні зміни у країнах Європи, які можуть позбавити об’єднання його ключових лідерів. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на видання The Telegraph.
Політичні зміни в Європі
Європа ризикує втратити двох головних політичних архітекторів «коаліції охочих». Після зміни прем’єр-міністра у Великій Британії дедалі більше занепокоєння викликає майбутній відхід президента Франції Еммануеля Макрона, який після завершення своєї каденції не зможе знову балотуватися.
За інформацією видання, дипломати побоюються, що наступне керівництво Франції може переглянути нинішній курс щодо підтримки України. Букмекерською фавориткою майбутніх президентських виборів вважається лідерка ультраправих Марін Ле Пен.
Раніше вона заявляла про намір вивести Францію з військового командування НАТО, скасувати санкції проти Росії та домагатися завершення війни на умовах, прийнятних для Москви. Її можливий суперник Жан-Люк Меланшон також виступав за вихід Франції з Північноатлантичного альянсу.
За даними The Telegraph, британські посадовці вже аналізують можливі наслідки такого сценарію для майбутнього «коаліції охочих», взаємодії союзників та обміну розвідувальною інформацією. Один із західних чиновників назвав можливий прихід до влади таких політиків «великою проблемою» для НАТО.
Одним із потенційних лідерів Європи після Макрона називають канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. Водночас його позиції також не виглядають беззаперечними через внутрішньополітичні суперечки.
Виклики для європейського лідерства
Депутат Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу Родеріх Кізеветтер заявив, що в німецьких політичних колах досі існує так званий «московський зв’язок». На його думку, саме цим можна пояснити небажання Берліна передати Україні ракети Taurus та конфіскувати судна російського тіньового флоту. «Мерц теж має боротись із цим московським зв’язком», – заявив Кізеветтер.
Він також розкритикував рішення канцлера не підтримувати обмеження на пересування російських дипломатів територією Шенгенської зони та не закривати берлінський «Російський дім».
«Це не лідерство. Хто тоді може очолити Європу? Нам потрібен Черчилль. У нас було кілька «черчиллівських моментів» , але свого Черчилля в Європі поки немає», – сказав депутат.
Видання зазначає, що Польща та Італія також навряд чи претендуватимуть на провідну роль у «коаліції охочих». Прем’єр-міністри Дональд Туск і Джорджа Мелоні неодноразово заявляли про небажання відправляти війська до України, а вже наступного року обидві країни очікують вибори.
Майбутнє «коаліції охочих»
Водночас новий прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем уже провів свою першу міжнародну зустріч саме з президентом України Володимиром Зеленським, продемонструвавши намір Лондона й надалі підтримувати Україну та НАТО.
Саме тандем Кіра Стармера та Еммануеля Макрона став рушійною силою створення «коаліції охочих», яка об’єднала понад 30 держав для координації допомоги Україні та реалізації спільних безпекових ініціатив.
Нагадаємо, Болгарія оголосила про вихід із «коаліції охочих». Прем’єр-міністр країни заявив, що Софія більше не підтримує участь у форматі та не планує долучатися до подальших ініціатив із військової допомоги Україні. За його словами, таке рішення було ухвалене після отримання офіційного запрошення від президента Франції Еммануеля Макрона.
