У Польщі розпочався судовий процес щодо двох картин зі збірки Львівського історичного музею, які були евакуйовані з України після початку повномасштабного російського вторгнення. Так, представники спадкоємців князя Анджея Любомирського звернулися до суду в Польщі з вимогою накласти арешт на дві цінні картини, передані із львівських музеїв для тимчасової виставки. Позивачі прагнуть залишити полотна на території Польщі, що вже спровокувало юридичні та дипломатичні суперечки. Про це пише «Главком» з посиланням на польське видання Rzeczpospolita.
Наразі експонати, довкола яких розгорівся судовий спір, перебувають у Музеї Центрального Помор’я в Слупську в межах тимчасової виставки «Прикордоння Європи – зі скарбниці Львівського історичного музею». Виставка відкрилася 10 червня і триватиме до 18 жовтня 2026 року. Загалом на ній представлено понад 600 експонатів, евакуйованих з України для захисту від російських обстрілів.
Претензії висунуто щодо двох полотен з історичної колекції Любомирських:
- «Портрет Роксолани» невідомого художника XVI століття;
- «Портрет юнака» художника Алоїзія Рейхана, створений у 1850 році.
Загальна оціночна вартість цих двох творів мистецтва становить 150 тисяч злотих (понад 1,7 мільйона гривень).
Суть судового позову
Заяву до суду в Слупську подав адвокат Мацей Обрембський, який представляє інтереси одного із нащадків князя з ініціалами Б.К. Позивач вимагає заборонити вивезення експонатів назад до України на час розгляду справи по суті.
Головна мета нащадків Любомирського – залишити вивезені зі Львова полотна в межах сучасних кордонів Польщі. Як зазначає сторона позивача, найкращим рішенням була б передача картин під опіку польського Музею князів Любомирських, який наразі створюється у Вроцлаві.
У Музеї Слупська підтвердили отримання клопотання від 20 липня 2026 року та запевнили, що зараз детально вивчають надані юридичні матеріали.
Звинувачення на адресу суду та позиція Мінкульту Польщі
Представник позивача Мацей Обрембський також висловив невдоволення діями суду, звинувативши його у порушенні статті 737 Цивільного процесуального кодексу Польщі. Замість негайного накладення арешту впродовж тижня, суд надав музею 14 днів на підготовку відповіді.
Адвокат побоюється повторення ситуації 2024 року. Тоді під час виставки «Геній Львова» вказівки суду затягнулися, і полотна встигли юридично безпечно повернути до України. Обрембський припускає, що судді можуть діяти під неофіційним тиском Міністерства культури Польщі, щоб уникнути конфлікту з Києвом. За даними джерел Rzeczpospolita, задоволення позову нащадків завдало б шкоди польсько-українським відносинам, адже Варшава все одно була б зобов’язана повернути музейну власність Львову.
У Міністерстві культури та національної спадщини Польщі будь-які закиди щодо впливу на суд спростували:
«Питання власності вирішуються виключно в судовому порядку за загальними правилами, а організатори виставок зобов’язані самостійно звертатися по надання правового захисту для рухомих об’єктів мистецтва», – наголосив речник відомства Пйотр Єнджейовський.
Експерти зазначають, що юридичної колізії можна було б уникнути, якби польські музеї вчасно оформили для українських картин «музейний імунітет» – спеціальний статус, який гарантує захист іноземних експонатів від арешту чи конфіскації на час виставок. Проте ані Королівський замок у Варшаві, ані музей у Слупську відповідних клопотань до Мінкульту не подавали.
До слова, народний депутат та історик Володимир В’ятрович заявив, що найбільшу загрозу для українсько-польських відносин бачить не в позиції президента Польщі Кароля Навроцького, а у відсутності чіткої протидії його риториці з боку інших польських політиків. За його словами, тема Волинської трагедії стала частиною польського політичного мейнстриму, а помірковані сили не демонструють готовності цьому протистояти. В’ятрович також закликав не пояснювати нинішнє загострення у відносинах між Києвом і Варшавою виключно впливом Росії.
