35-хвилинна зустріч держсекретаря США Марко Рубіо з очільником МЗС РФ лавровим у кулуарах конференції міністрів закордонних справ країн АСЕАН (Асоціація держав Південно-Східної Азії) у Манілі завершилася там, де й розпочалася. Сторони домовилися про «продовження контактів на рівні зовнішньополітичних відомств, зокрема у рамках участі двох країн у роботі міжнародних організацій».
Жодних ознак можливого прогресу в питанні припинення війни в Україні, яке обговорювали, не простежується. Рубіо напередодні підтвердив, що США залишаються відкритими до будь-яких можливостей, здатних наблизити завершення війни. І ця зустріч була однією з таких можливостей. Однак безкомпромісна позиція Москви, яку, вочевидь, і виклав Лавров, не дає підстав для оптимізму.
Розмова відбулася на тлі дедалі войовничіших заяв кремля про наміри захопити Донбас до кінця року та зберегти прикордонні території Сумської і Харківської областей як «буферні» зони – хоча раніше росіяни заявляли про готовність їх «обмінювати». І це попри цілковите ігнорування серйозних змін у потенціалах сторін, військових і економічних, які стали очевидними завдяки успішним далекобійним ударам України. Очевидними для всіх, зокрема й для американської розвідки. Тому можна уявити, яким був брифінг лаврова про «реальний» стан справ у російсько-українській війні і якою була реакція Рубіо на нього.
Під час розмови Лавров також наголосив на «неприпустимості подальшого озброєння України» та «дестабілізаційному» впливі прагнення європейських держав завдати Росії «стратегічної поразки». Але правда в тому, що ідея «стратегічної поразки» Росії приваблива не лише для європейців, а й для багатьох американців. І сьогодні для цього почали з’являтися реальні підстави.
Проте чим гірша ситуація Росії на фронті та в економіці, тим більшими стають апетити Москви щодо «політико-дипломатичного врегулювання», до якого вона традиційно декларує готовність. Навряд чи це стимулюватиме Вашингтон до нових переговорних зусиль. Лавров як досвідчений дипломат не міг цього не розуміти. То якими були реальні мотиви Москви щодо цієї зустрічі?
Як інформує Bloomberg, РФ зайняла жорсткішу позицію щодо припинення війни зокрема через те, як Вашингтон витлумачив результати саміту в Анкориджі – його трактування різко контрастувало з російським. Це фактично спричинило публічний скандал, що аж ніяк не додав Росії міжнародної репутації. Однак втрачати такого сильного партнера Москва не хоче.
Чи не спробував російський МЗС використати зацікавленість Трампа у зовнішньополітичних досягненнях напередодні проміжних виборів, щоб продемонструвати, що, попри образи, нічого особливого у двосторонніх відносинах не сталося, і що Москва здатна повернути собі сильного партнера, яким вважає адміністрацію Трампа, а тоді й далі наполягати на тиску на Київ задля завершення війни на своїх умовах?
Зустріч засвідчила, що така мета сьогодні недосяжна. Сумнозвісний «дух Анкориджа», на якому Росія майже рік вибудовувала свою зовнішньополітичну стратегію, справді, як казали в Москві, «вивітрився». Якщо кремль не почне дивитися на свої перспективи реалістичніше, «війна на виснаження» може перейти у «війну на знищення» – а саме на знищення російської федерації.
