Для тварин у зоопарках війна не скасувала потреб в їжі, теплі та догляді. Попри обстріли, перебої з електроенергією та складну логістику українські зоопарки продовжують працювати, приймати евакуйованих тварин і облаштовувати нові експозиції.
В Україні налічується 13 зоопарків, які мають статус об’єктів природно-заповідного фонду: сім загальнодержавного та шість місцевого значення. Крім них, у країні працюють і комунальні зоопарки, які не входять до цього переліку. Утримання тисяч тварин потребує значних витрат на корми, ветеринарний догляд, комунальні послуги та розвиток інфраструктури. Більшість українських зоопарків не є самоокупними: доходи від продажу квитків, екскурсій та інших послуг покривають лише частину витрат, а основне фінансування вони отримують із місцевих бюджетів.
Проєкт Dozorro Transparency International Ukraine знайшов у Prozorro інформацію про закупівлі восьми українських зоопарків за останні півтора року. За цей час вони уклали договорів на 518,4 млн грн. Далі розповідаємо, на що саме зоопарки витратили найбільше коштів і які цікаві закупівлі проводили.
Найдорожче – нагодувати
Найдорожчою статтею витрат стало харчування тварин. За півтора року зоопарки законтрактували майже 211 млн грн на м’ясо, рибу, овочі, фрукти, сіно, зерно, гілковий корм та інші продукти.
Для хижаків закуповували яловичину, конину, курятину, рибу, креветки та інші морепродукти. Для травоїдних – сіно, свіжі й сухі гілки, овочі, фрукти та спеціалізовані корми.
Ще приблизно 156 млн грн пішло на електроенергію, газ, паливо й інші комунальні послуги. Майже 85 млн грн законтрактували на ремонти вольєрів, павільйонів, господарських будівель та інфраструктури.
Що купують українські зоопарки в Prozorro
Попри різні масштаби зоопарків, структура витрат майже всюди однакова. Найбільше коштів іде на утримання тварин, тоді як будівельні роботи та розвиток територій займають значно меншу частку. Втім, серед закупівель трапляються й доволі незвичні позиції.
Що купують українські зоопарки в Prozorro
Київський зоопарк
Найбільше коштів через Prozorro законтрактував Київський зоопарк – майже 239 млн грн. Понад половину цієї суми спрямували на комунальні послуги та харчування тварин. Та закупівлі не обмежилися забезпеченням щоденних потреб.
Наприклад, для пересування територією зоопарк придбав три електромобілі Attiva та електромобіль Nev L2C.6 за 3,5 млн грн. Ще за 1,4 млн грн куплено автомобіль Peugeot e-Partner L2. Окремо заклад закупив систему безперебійного живлення за 4,4 млн грн. До неї входять гібридні інвертори, акумуляторні батареї, обладнання для керування ними, електрощити та автоматика. У вартість також включили монтаж і запуск системи.
Однією з найцікавіших покупок став лазне-пральний модуль за 3,2 млн грн. Насправді це не об’єкт для тварин, а мобільний побутовий комплекс для працівників. У двох переобладнаних морських контейнерах облаштували душові, санвузли, пральні та сушильні машини. У відповідь на запит Dozorro Київський зоопарк пояснив, що модуль придбали для працівників, які через російську агресію змушені цілодобово чергувати. У закладі зазначили, що через війну призупинили реконструкцію, під час якої мали облаштувати нові побутові приміщення для працівників. А наявні вагончики й тимчасові приміщення вже не відповідають санітарним вимогам. Модуль дає змогу працівникам помитися та випрати одяг після роботи прямо на території зоопарку.
Ще 2,5 млн грн коштували два мобільні житлові модулі. Їх також виготовили на базі морських контейнерів та обладнали меблями, холодильниками, мікрохвильовими печами, кондиціонерами й санвузлами. Модулі придбали на заміну старим вагончикам для працівників відділу прибирання території та озеленювачів. Там можна перевдягнутися, залишити особисті речі, пообідати й коротко відпочити.
Для господарських потреб зоопарк придбав і десять складських модулів вартістю майже 3 млн грн. Як пояснили в зоопарку, їх використовуватимуть для зберігання будівельних матеріалів, інструментів, ветеринарних препаратів, хімічних засобів і кормів. Через повномасштабне вторгнення зросла потреба в таких приміщеннях, адже постачання стало менш стабільним, а обсяги ремонтних і ветеринарних робіт збільшилися. Нові модулі замінили старі сараї та вагончики, які демонтували через їхній незадовільний стан.
Потреба в ремонті інфраструктури залишається актуальною. На початку липня Київський зоопарк постраждав унаслідок російського обстрілу. Вибухова хвиля пошкодила будівлі відділу приматів і птахів, купол зимового саду, акватераріум, сіносховище та північну вхідну групу.
Ще понад 2,5 млн грн спрямували на будівництво павільйону «Сови України». Проєкт передбачає збільшення площі для птахів, облаштування нових вольєрів і спеціальних зон для їхнього відпочинку. Ймовірно, йдеться про однойменну експозицію, яку вже відкрили. За інформацією Київського зоопарку, у ній представили п’ять видів українських сов, зокрема два червонокнижні. Багато з цих птахів були врятовані та отримали прихисток у зоопарку. Для них облаштували вольєр площею 180 кв. м, де відтворили природне середовище з дуплами, гілками, присадами, кормовими зонами та водоймами для купання.
Серед інших закупівель – чотири швидкозбірні арочні кемпінгові будиночки площею по 25 кв. м з утепленням, кондиціонерами та електрообігрівачами. На них витратили 2,2 млн грн. Їх придбали для працівників пташника. У Київському зоопарку пояснили, що через призупинення реконструкції частину приміщень пташника досі займає відділ приматів, а старі тимчасові сараї стали непридатними для використання. Тому будиночки використовують як місця для перевдягання, зберігання особистих речей, відпочинку та прийому їжі. Після завершення війни їх планують використовувати й в інших частинах зоопарку під час продовження реконструкції.
Для встановлення кемпінгових будиночків окремо законтрактували 2,3 млн грн на підготовку майданчика біля будівлі «Пташник». Там демонтували старі конструкції, виконали земляні роботи та облаштували нову основу. Ще 1,3 млн грн спрямували на ремонт господарської зони біля «Пташника».
Окрім витрат на інфраструктуру, зоопарк також приділив увагу популяризації закладу. На рекламну кампанію в київському метро законтрактували понад 1,7 млн грн.
Харківський зоопарк
Попри близькість до фронту Харківський зоопарк продовжував вкладати кошти не лише в утримання тварин, а й у розвиток території.
Тут ремонтували вольєри рисів і вовків, реконструювали відкриті водні об’єкти з приміщенням водопідготовки і пішохідним містком в зоні «Південна Америка» добудовували вольєр для мавп, оновлювали контактний зоопарк і дерев’яні конструкції.
Загалом за півтора року Харківський зоопарк уклав договорів більш як на 81 млн грн.
А що в інших?
Інші зоопарки також вкладали кошти не лише в корми та комунальні послуги, а й у розвиток інфраструктури, хоча масштаби таких проєктів були значно скромнішими.
У Миколаївському зоопарку серед найбільш нетипових закупівель – розробка проєктно-кошторисної документації для будівництва нової свердловини за 150 тис. грн. Вона має забезпечити технічне водопостачання ставків за рахунок підземних вод.
В Одеському зоопарку одним із найбільших проєктів став капітальний ремонт системи опалення із заміною котельного обладнання вартістю 4,7 млн грн.
Черкаський міський зоологічний парк «Рошен» ремонтував покрівлю одного з вольєрів, а також оновлював склад, кафе, конференц-залу, будинки для кенгуру та вольєр для тигра. Загалом на ці роботи спрямували понад 950 тис. грн.
У Рівненському зоопарку найбільшим будівельним проєктом став капітальний ремонт будинку нутрій з огорожею за понад 1 млн грн. Також ремонтували доріжки, облаштовували безбар’єрний доступ до екзотераріуму та придбали мінітрактор для господарських потреб.
Луцький зоопарк закупив вантажний автомобіль Renault Master Twin Cab за 748 тис. грн. Також зоопарк облаштовував нові місця для утримання тварин. Зокрема, понад 124 тис. грн витратили на вольєр для птахів, а ще 45 тис. грн – на вуличні будиночки для тварин.
Серед найцікавіших закупівель – рожевий фламінго за 240 тис. грн, якого придбав Менський зоопарк. Це єдина закупівля тварини для поповнення колекції зоопарку, яку ми знайшли під час аналізу.
З чого живуть українські зоопарки?
Для аналізу зібрано фінансову звітність українських зоопарків за 2025 рік та надіслано інформаційні запити до установ, щоб уточнити обсяги бюджетного фінансування, власних надходжень і благодійної допомоги. Утім, відповіли не всі: частина зоопарків проігнорувала запити, а деякі лише порадили скористатися вже оприлюдненою фінансовою звітністю на своїх офіційних сайтах.
Аналіз показав, що українські зоопарки не здатні утримувати себе самостійно. Основним джерелом їхнього фінансування залишаються дотації з бюджетів, тоді як надходження від продажу квитків, екскурсій, платних послуг та іншої господарської діяльності відіграють допоміжну роль.
Навіть Київський зоопарк, який отримав найбільші власні доходи серед проаналізованих установ (понад 104 млн грн), водночас залучив із міського бюджету ще 140,5 млн грн. Це свідчить, що навіть найбільший зоопарк країни не є фінансово самодостатнім.
Відносно високі власні надходження також мають Рівненський та Миколаївський зоопарки, які заробили понад 20 млн грн кожен. Водночас для Менського, Одеського та низки інших установ саме бюджетне фінансування є основою діяльності. Наприклад, Менський зоопарк отримав приблизно 2 млн грн власних доходів, тоді як із обласного бюджету — понад 12 млн грн.
Ще одним можливим джерелом коштів є благодійна допомога, однак її роль незначна. У більшості випадків сума благодійних внесків становить від кількох сотень тисяч до орієнтовно одного мільйона гривень – у рази менше, ніж бюджетне фінансування або доходи від господарської діяльності.
Загалом аналіз свідчить: попри різні моделі роботи, українські зоопарки залишаються залежними від бюджетного фінансування. Навіть установи з найбільшими власними доходами не обходяться без підтримки місцевих бюджетів, тоді як для інших вона фактично є основою їхнього існування.
Аналіз закупівель у Prozorro також показує, що більшість коштів зоопарки витрачають на забезпечення першочергових щоденних потреб тварин – насамперед на корми, а також комунальні послуги й поточне утримання. Масштабні ремонти чи будівництво трапляються значно рідше. Водночас відвідувачі та благодійники можуть підтримати ці зоопарки, придбавши квиток або зробивши внесок на їхній розвиток.
Наталія Іжицька, Transparency International Ukraine
