Правозахисна ініціатива «Кримська солідарність» офіційно оголосила про припинення своєї діяльності. Про це пише «Главком» з посиланням на офіційну заяву громадського руху «Кримська солідарність», оприлюднену 21 липня 2026 року на офіційних сторінках організації.
Дане рішення було ухвалене майже через місяць після того, як Міністерство юстиції РФ внесло рух до реєстру так званих «іноземних агентів».
Реакція організації на статус «іноагента»
У «Кримській солідарності» рішення російського відомства назвали політично мотивованим кроком, спрямованим на блокування роботи активістів.
«Ми сприймаємо це рішення як політичний акт тиску – ярлик, яким намагаються ізолювати та дискредитувати нашу діяльність, а також посилити тиск на незалежний суспільний, по-справжньому народний рух. Протягом багатьох років ми займалися захистом людей у Криму, підтримкою сімей політичних ув’язнених та висвітленням того, що відбувається на півострові», – сказано в офіційній заяві.
Представники руху наголосили, що правозахисна підтримка та інформування суспільства не є підставою для зарахування до «іноагентів». Утім, після аналізу нормативно-правових ризиків було ухвалено рішення зупинити роботу.
«Ми уважно вивчили законодавство та ухвалили спільне рішення про припинення діяльності нашого громадського руху. Це рішення далося нам вкрай нелегко. За десять років Кримська солідарність стала не просто ініціативою, а спільнотою людей, об’єднаних взаємною підтримкою, довірою та загальною відповідальністю один перед одним. Однак за обставин, що склалися, ми вважаємо цей крок необхідним», – ждодали в організації.
Офіційний сайт та сторінки організації в соціальних мережах відтепер більше не оновлюватимуться.
Історія створення та 10 років діяльності
«Кримська солідарність» виникла 9 квітня 2016 року в окупованому Криму як неформальна правозахисна ініціатива за участю адвокатів, цивільних журналістів та родичів політичних в’язнів. Юридичний напрям діяльності об’єднання координував адвокат Еміль Курбедінов.
Протягом десяти років учасники руху фіксували факти переслідувань мешканців анексованого півострова, надавали правову й гуманітарну допомогу сім’ям заарештованих та висвітлювали судові процеси.
За час роботи самі активісти, волонтери та журналісти руху регулярно зазнавали системного тиску з боку російських силових структур – від адміністративних штрафів і затримань до кримінальних справ. Частина учасників «Кримської солідарності» наразі перебуває у російських місцях позбавлення волі.
Нагадаємо, що закон про «іноагентів» діє в Росії з 2012 року. Початково він стосувався некомерційних організацій із закордонним фінансуванням, однак згодом його дію розширили на ЗМІ та фізичних осіб. Через відсутність чітких критеріїв поняття «іноземного впливу» російська влада використовує цей механізм як інструмент тиску на незалежні громадські об’єднання, правозахисників і журналістів.
До слова, Європейський суд з прав людини визнав незаконними дії російської окупаційної влади щодо конфіскації земельних ділянок у тимчасово окупованому Криму та підтвердив, що права законних власників не були припинені. Розповідаємо, яке рішення ухвалив ЄСПЛ у справі Bazhenov and Others v. Russia and Ukraine та що воно означає для власників майна на окупованому півострові.
