Підготовка українських далекобійних ударів безпілотниками по території Росії виявилася значно складнішою і масштабнішою за сам запуск дронів. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на німецьке видання BILD, журналіст якого отримав рідкісний доступ до одного з українських підрозділів БПЛА.
Журналіст BILD Пол Ронцхаймер провів ніч із бійцями «1-го незалежного центру безпілотних систем» і на власні очі побачив, як українські військові готують далекобійні удари по глибокому тилу Росії. За його словами, підрозділ працює в умовах найсуворішої секретності – перед виїздом усі учасники завдання здають телефони, щоб унеможливити витік інформації.
Секретність понад усе
Виїзд розпочався опівночі: бійці вирушили з Дніпра у бік лінії фронту, а вже на місці годину діставалися ґрунтовими дорогами до покинутого будинку, звідки інший транспорт довіз їх до поля з безпілотниками FP-1 виробництва української компанії FirePoint. Цю продукцію на фронті регулярно хвалять оператори важких дронів – зокрема, командир одного з батальйонів БПЛА раніше називав FirePoint одним із найефективніших засобів ураження ворога.
За словами оператора з позивним Фенікс, FP-1 за принципом дії схожий на цивільний літак – має двигун і навігаційну систему, яка самостійно веде апарат до цілі.
«По суті, це звичайний літак: має двигун і навігаційні системи, які ведуть його до цілі, – розповів Фенікс. – Ними не керують дистанційно, вони виконують заздалегідь запрограмовану місію».
Політ на дві тисячі кілометрів
У ту ніч дрони мали подолати до 2000 кілометрів – точних пунктів призначення військові журналісту не розкрили. За словами Ронцхаймера, щоб подолати російську протиповітряну оборону, безпілотники запускають хвилями: частина виконує обманні маневри, поки інші прямують до цілі. Раніше з’ясувалося, що подібні маршрути прокладають з урахуванням розвідданих, які Сили оборони отримують від американських партнерів.
Про зростання дальності українських дронів говорив і президент Володимир Зеленський: новий безпілотник FirePoint уразив нафтопереробний завод у Тюменському регіоні на прямій відстані 2070 кілометрів, хоча маршрут польоту сягав 2,5 тисячі кілометрів. За словами президента, у планах – розробка дронів, здатних долати понад 3 тисячі кілометрів.
Найважчою частиною роботи командир підрозділу назвав не сам запуск дронів, а планування й підготовку операції – бійці у будь-який момент можуть стати мішенню для російського удару у відповідь.
Чому Україна випереджає Росію
За словами командира, FP-1 – це не класичний дрон на кшталт малих FPV-моделей, які застосовують безпосередньо на передовій.
«Це великі літальні апарати з великим корисним навантаженням, – зазначив він. – Технології, що лежать у їх основі, значно складніші».
На запитання, чому Україна наразі випереджає Росію у війні дронів, командир відповів без вагань:
«Тому що закон на нашому боці, – сказав він. – Ми захищаємо свою країну та свою свободу, і в нас немає іншого вибору, окрім як бути кращими».
Наступного ранку після вильоту російські державні медіа повідомили про нові атаки безпілотників на нафтопереробні заводи – принаймні один із запущених напередодні дронів досяг цілі.
Нагадаємо, за даними Bloomberg, обсяги переробки нафти в Росії через атаки українських безпілотників скоротилися до найнижчого рівня з 2005 року – щонайменше 24 з 34 великих російських НПЗ уже зазнали ураження, а влада РФ запровадила обмеження на експорт пального.
