У Парижі сталося те, чого в європейській безпеці ще не було. Десять держав – Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція, Велика Британія та Україна – підписали декларацію про створення Інтегрованої антибалістичної коаліції.
Формулювання обрали підкреслено оборонне: «не проти будь-кого, а для захисту власних народів». Але головне тут не церемонія, а місце України в конструкції.
У всіх попередніх безпекових форматах Київ був адресатом допомоги. Тут він співзасновник – нарівні з Парижем, Берліном і Лондоном, а український досвід оборони проти російської балістики декларація прямо називає унікальним.
Флагманський проєкт коаліції – програма Freyja, і її логіка проста: балістику перемагає економіка. Українська ракета-перехоплювач FP-7.x від Fire Point коштує близько 700 тисяч доларів – у рази менше за перехоплювач Patriot, який обходиться в мільйони.
Україна дає ракету, партнери – Thales, MBDA, Saab, Leonardo, Kongsberg – радари та інші критичні компоненти. Разом це має стати спільним протиракетним щитом Європи, який доповнює Patriot, Samp/T, Iris-T і Nasams, а не замінює їх.
Зеленський про строки говорить без прикрас: побачити FREYJA в роботі він сподівається протягом дванадцяти місяців. Тобто це робота на місяці, а не миттєвий захист неба. Зате політичний сенс сформульований точно: Росія робить останню ставку на балістичний терор проти міст, і коли цей аргумент перестане працювати, у Кремля залишиться значно менше причин уникати переговорів.
Того ж дня Париж дав і суто двосторонній результат. Макрон оголосив про передачу Україні винищувачів Rafale – перші мають зʼявитися в українському небі у 2028–2029 роках – і, що важливіше, про ліцензії на виробництво ракет Aster-30, Scalp та авіабомб AASM.
Франція передає не просто зброю, а здатність її виробляти. Зеленський відзначив Макрона орденом Свободи – і за сукупністю рішень цього дня нагорода виглядає не протокольною.
Що з цього Україні? Вперше ми входимо в європейську оборонну архітектуру не як прохач, а як співавтор – із власною технологією, яку Європа визнала необхідною для себе. Такі речі не скасовуються зміною політичної погоди.
