Ракетні війська Народно-визвольної армії Китаю побудували у 1-му випробувально-тренувальному окрузі в Цзілантаї стаціонарну пускову установку невідомого типу, яка, судячи з усього, здатна запускати кілька ракет одночасно, повідомляє «Главком» із посиланням на звіт Китайського інституту аерокосмічних досліджень (CASI).
«Хоча супутникові знімки не дають остаточної впевненості, ця пускова установка, ймовірно, використовує багатосекційну вертикальну пускову систему. Судячи з усього, її глибина менша, ніж у шахт, призначених для міжконтинентальних балістичних ракет, що дозволяє припустити, що вона може бути призначена для балістичних ракет малої дальності, балістичних ракет середньої дальності та крилатих ракет», – йдеться у звіті, оприлюдненому в понеділок.
Згідно з наявними даними, будівництво установки розпочалося у 2022 році і було візуально завершене у 2026 році. Аналізуючи знімки, експерти припускають що глибина конструкції складає 6,4–11,8 метра що значно менше за шахти для міжконтинентальних балістичних ракет.
Оскільки наявний арсенал ракет цього класу в Китаї є переважно конвенційним, а не ядерним, шахти, найімовірніше, призначені для звичайного високоточного озброєння, а не для ядерної зброї. При цьому вертикальна система пуску забезпечить масованість вогню, зменшення детекції та гнучкість у застосуванні різних типів боєприпасів одночасно.
Будівництво в навчальному районі, на думку аналітиків, свідчить про те, що Ракетні війська відпрацьовують тактику та процедури для подальшого розгортання цих систем у бойових підрозділах.
Версія про застосування установки для протиповітряної оборони була відкинула аналітиками, оскільки на об’єкті відсутні необхідні радіолокаційні станції. Крім того, відомий китайський перехоплювач HQ-29 задовгий для цих шахт.
Наголошується, що здатність до нанесення конвенційних швидких ударів, як-от за допомогою системи вертикального запуску, могла б зробити Китай більш впевненим у своїй здатності впливати на дії Тайваню та США під час кризи шляхом погроз або здійснення швидких підготовчих ударів чи вогню у відповідь на втручання на ранніх етапах конфлікту. Створення достатньої кількості таких систем запуску могло б дозволити китайській армії швидко перейти від карантину або блокади Тайваню до проведення елементів масштабної кампанії підготовчих обстрілів проти цілей на Тайвані, американських баз у першому ланцюзі островів або оперативних груп ВМС США, якщо вони розташовані вздовж узбережжя.
«Однак стаціонарні пускові установки важко приховати, захистити за допомогою активних засобів оборони і – залежно від їхнього розташування – вони можуть виявитися обмеженої користі для подальшого використання після першого запуску. Значні інвестиції в системи такого типу можуть створити для керівництва НВА значні стимули за принципом «використовуй або втрачай» у разі ескалації кризи», – вказують аналітики.
Наразі незрозуміло, скільки таких систем має намір побудувати китайське керівництво, на якій базі вони будуть розгорнуті та який конкретний комплекс завдань вони покликані виконувати.
У липні 2026 року Китай і Росія проведуть спільні військово-морські навчання «Морська взаємодія-2026» у Жовтому морі. Зазначається, що мета заходів – «реагування на виклики у сфері безпеки та сприяння підтриманню регіонального миру і стабільності».
