Протягом чотирьох років Володимиру Путіну вдавалося захищати населення РФ від економічних наслідків війни, проте українські ракетні та безпілотні удари по ключовій енергетичній інфраструктурі перетворили конфлікт на паливну кризу. Про це пише «Главком» із посиланням на Politico.
Наразі дві третини з 83 російських регіонів повідомляють про проблеми з постачанням палива, що створює серйозні незручності для мільйонів громадян і загрожує життєздатності підприємств. Особливо гостра ситуація склалася в окупованому Криму, де влада оголосила надзвичайний стан, повністю заборонила продаж пального, а туристична сфера зазнала краху.
Путін був змушений визнати наявність проблеми, скликавши високопосадовців до Москви, хоча публічно він заявляє, що дефіцит не є «критичним». Офіційні масштаби збитків та внутрішні ціни на пальне Кремль засекретив, приховавши їх від публікації. У соцмережах масово поширюються відео з конфліктами та тиснявою на заправках.
Криза призвела до парадоксальної ситуації: Індія, яка є найбільшим покупцем російської сирої нафти, тепер експортуватиме частину переробленого палива назад до РФ. Такий імпорт став необхідним, оскільки Україна цілеспрямовано атакувала технологічно складні установки каталітичного крекінгу, які Росія не може самостійно відремонтувати чи замінити через санкції.
Аналітик Інституту Карнегі за міжнародний мир Сергій Вакуленко зазначає, що обсяги бензину в РФ наразі визначаються гонкою між українськими БпЛА та російськими ремонтними бригадами, і за умови збереження інтенсивності атак перевага залишається на боці Києва. Єдиним відносним позитивом для Кремля є наявність дизельного палива для вантажівок та аграріїв, проте уряд уже заборонив експорт бензину й авіагасу та розглядає заборону на експорт дизеля для забезпечення збору врожаю.
Паливна криза спровокувала зростання тіньового ринку з великими націнками, що створює додаткові інфляційні ризики. Через це Центральний банк Росії у червні знизив ключову ставку лише на чверть пункту – до 14,25%, попри тиск з боку уряду та бізнесу, які вимагали радикальнішого зниження.
Обережна політика голови Центробанку Ельвіри Набіулліної, яка раніше підвищувала ставки до 23% для стримування перегріву економіки, викликає критику з боку очільника Ощадбанку Германа Грефа. Набіулліна категорично виступає проти швидкого зниження ставок, попереджаючи про ризик стагфляції. При цьому і Греф, і Набіулліна відкрито пов’язують економічні проблеми з війною, а Греф прямо заявив про загальне прагнення до якнайшвидшого припинення бойових дій.
Економічна ситуація в РФ ускладнюється вичерпанням фінансових резервів. За даними аналітика Німецького інституту міжнародних справ та питань безпеки Яніса Клюге, після суттєвого зростання у першій половині 2026 року військові та секретні витрати тепер становлять майже половину від усіх державних видатків. Водночас ліквідні активи Фонду національного добробуту Росії скоротилися з 7% ВВП на початку 2022 року до лише 1,7% ВВП станом на квітень, що свідчить про вичерпання не лише паливних, а й фінансових ресурсів Кремля.
Нагадаємо, речник Кремля Дмитро Пєсков після масштабної атаки безпілотників на Москву заявив, що російська система протиповітряної оборони демонструє «високі показники роботи».
Крім того, речник Кремля повторив, що Росія нібито готова до переговорів з Україною, однак водночас запевнив, що удари по українських об’єктах продовжаться. «Росія продовжить нанесення ударів по об’єктах в Україні», – заявив Пєсков.
До слова, після масштабної атаки українських безпілотників і пожеж на Московському НПЗ у Капотні російські соцмережі заполонили панічні та саркастичні коментарі. Жителі столиці РФ скаржаться на нові удари, ставлять під сумнів заяви влади про «знищення всіх українських дронів» і згадують обіцянки про «Київ за три дні».
Президент України Володимир Зеленський прокоментував атаку на Москву. Він підтвердив вже друге за тиждень ураження Московського НПЗ.
Варто зазначити, що вранці 18 червня безпілотники знову атакували Московський нафтопереробний завод у районі Капотня. Окрім НПЗ, у мережі з’являються повідомлення про займання на інших промислових об’єктах і підприємствах у Московській області.
У мережі з’явилися яскраві кадри вибуху на Московському нафтопереробному заводі в районі Капотня. На відео зафіксовано момент детонаціїодного з резервуарів із паливом.
