• Завантаження...
  • Завантаження...
  • Оновлено о 12:40
  • Завантаження...

«Ганьбище». Ексдружина Ващука розповіла про музей Лобановського у його рідній школі

Рестораторка та ексдружина українського футболіста Владислава Ващука Маргарита Січкар розповіла про музей Валерія Лобановського, який знаходиться у його рідній 319 школі. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на YouTube-канал «В гостях у Гордона».

Коментар Маргарити Січкар

«Такий тренер… (Лобановський – «Главком»). Не знаю, чи буде ще такий в історії України. Він закінчив школу зі срібною медаллю. У цій школі є музей. Ганьбище… Це окрема моя біль. Він знаходиться у маленькому приміщенні з пліснявою. Маленька кімнатка, метрів десять… 319-а школа. Там вчаться діти, яких виключили зі всіх шкіл. Я в цій школі рік працювала, хотіла зробити музей. Там є велике приміщення, я зробила проєкт. Я зверталася до Шевченка. Дзвонила Реброву. Шевченко дав на цей музей $1 тисячу. Це ганьба. Давайте зробимо музей, вшануємо пам’ять. У мене є проєкт, я готова все зробити. Я досі вважаю, що ми до кінця не віддали данину пам’яті цій людині», – розповіла Січкар.

Валерій Лобановський: що відомо

Валерій Лобановський народився 6 січня 1939 року в Києві.

Майстер спорту СРСР, заслужений тренер СРСР, заслужений тренер України.

Ігрове амплуа – нападник.

Вихованець футбольної школи № 1 (із 1952 року) та футбольної школи молоді (ФШМ) у Києві (з 1955 року). 

Виступав у командах: «Динамо» Київ (1959-1964), «Чорноморець» Одеса (1965-1966), «Шахтар» Донецьк (1967-1968).

Чемпіон СРСР 1961 року.

Володар Кубка СРСР 1964 року.

У чемпіонаті СРСР провів 253 матчі, забив 71 м’яч.

Провів 2 матчі за збірну СРСР та 2 матчі за олімпійську збірну СРСР.

Із жовтня 1968 року – на тренерській роботі.

Очолював клуби: «Дніпро» Дніпропетровськ (1968-1973), «Динамо» Київ (1973-1982, 1984-1990, 1996-2002).

Чемпіон СРСР 1974-го, 1975-го, 1977-го, 1980-го, 1981-го, 1985-го, 1986-го й 1990 років.

Володар Кубка СРСР 1974-го, 1978-го, 1982-го, 1985-го, 1987-го й 1990 років.

Чемпіон України 1997-го, 1998-го, 1999-го, 2000-го й 2001 років.

Володар Кубка України 1998-го, 1999-го й 2000 років.

Володар Кубка володарів кубків 1975-го й 1986 років.

Володар Суперкубка Європи 1975 року.

Півфіналіст Кубку/Ліги чемпіонів 1977-го, 1987-го й 1999 років.

Очолював національні збірні: СРСР (1975-1976, 1982-1983, 1986-1990), ОАЕ (1990-1992), Кувейту (1994-1996), України (2000-2001).

Бронзовий призер олімпійського футбольного турніру 1976 року.

Віце-чемпіон Європи 1988 року.

Бронзовий призер Азійських ігор 1994 року.

Помер 13 травня 2002 року в Запоріжжі. Похований на Байковому цвинтарі Києва.

Нагадаємо, визначилася перша пара 1/16 фіналу Чемпіонату світу з футболу, який проходить у США, Канаді та Мексиці.

Поділіться цією статтею!

Верховний Суд повернув статус заказника для 16,5 гектарів…

Курс валют 25 червня 2026: скільки коштують долар,…

Максим Бондарь

Максим Бондарь

Коментарі закриті.