Хмельницька обласна військова адміністрація внесла зміни до регіональних критеріїв критичності підприємств, на підставі яких бізнес зможе бронювати співробітників від мобілізації. Про це йдеться у публікації «Главкома» «Село без людей, поля без працівників? Чому аграрії б’ють на сполох через нові правила бронювання».
Заступник голови Хмельницької ОВА Роман Ужва у коментарі «Главкому» повідомив: нові пропозиції обладміністрації для бізнесу не зачеплять сектору промисловості.
«На початку війни у нас була вимога до підприємств промисловості, які бажають отримати «критичність», – не менше 100 зареєстрованих працівників. Цей показник пізніше переглянули і нині складає 30 зареєстрованих працівників. В останніх змінах ми його не чіпали. Тобто на Хмельниччині є низка середніх підприємств, зокрема, харчової промисловості, які при невеликій залученості людей, продукують великі обсяги податків», – пояснив посадовець.
Натомість незначні коригування усе ж зазнає (у разі затвердження Мінекономіки) аграрний напрямок. Зокрема, підвищується планка земельного банку: з 50 до 100 га. Це означає, що претендувати на одержання статусу критичності зможуть ті агропідприємства, які мають в обробітку 100 га і більше гектарів. Таким чином, за грубими підрахунками, втратити можливість бронюватися можуть до 30 сільгоспкомпаній.
«Варто чітко розуміти: ставка робиться на підприємства, які приносять доходи до бюджетів різних рівнів під час великої війни. У процесі аналізу ми вийшли на цифру, що від 100 га – це вже підприємство, яке можна розглядати як важливе для економіки. Окремо враховувався й фактор забезпечення продовольчої безпеки краю», – пояснив Ужва.
Також обласна влада ініціювала введення критерію критичності для осіб, котрі займаються тепличним господарством, – від 1 га площ. На Хмельниччині у теплицях, здебільшого, вирощують помідори, огірки, а також ягоди, які переробляють на джем і відправляють на експорт.
«Зараз тепличний сектор стрімко розвивається. Нещодавно відвідав П’ятий міжнародний інвестиційний конгрес в Києві. До мене підійшла представниця Торгової палати в Японії, яка розповіла про пошук партнерів для запуску проєкту з будівництва теплиць в одній з областей України. Зі свого боку наш бізнес повинен розробляти такі технології, щоб вирощування продукції на менших площах давало більшу ефективність», – зазначив заступник голови Хмельницької ОВА.
Також для аграрного сектору Хмельниччини, який бажає бронюватися, введено критерій – не менше п’яти робочих місць. Такий само встановлено і в низці інших регіонів. Окремо збережено вимогу, пов’язану з отриманням прибутків: зокрема, дохід з гектара має складати на рівні 20 тис. грн за попередній календарний рік.
Крім того, Хмельницька ОВА відкоригувала критерії критичності для сфери послуг. Якщо раніше бізнес міг на вибір обрати вимоги – мінімум 50 млн грн доходу на рік або не менше 10 робочих місць, то тепер для визначення критичності беруться до уваги одразу два вказаних показники.
Загалом на Хмельниччині нараховується 683 підприємства, які нині є критично важливими для функціонування економіки та держави. За час воєнного стану в області статус критичності втратили 64 компанії. Масштабний аудит на перевірку критичності Хмельницька ОВА проводила у 2024 році. Тепер цей процес відслідковується щомісячно, йде обмін інформацією між податківцями та Пенсійним фондом.
Щоб почути настрої аграріїв Хмельниччини, «Главком» не на диктофон поспілкувався з представником підприємства середнього розміру. За його оцінками, підняття планки з 50 га до 100 га несуттєво позначиться на «середній температурі» у галузі. Але невеликі господарства, які потрапляють у ці рамки, повністю втратять статус критичності, а весь їхній штат – орієнтовно від двох до 14 працівників – залишиться без бронювання.
Нагадаємо, 30 травня Кабінет міністрів України переглянув правила бронювання працівників від мобілізації. Уряд підвищив зарплатний поріг для критично важливих підприємств, змінив правила для сумісників та анонсував масштабний перегляд статусів компаній. Представники влади пояснюють: система має стати «точнішою» і менш вразливою до маніпуляцій.
Разом із тим бізнес говорить про ризики для ринку праці, а юристи – про потенційні конфлікти та правову невизначеність.
